Тенденції розвитку архітектури міста Ковель в міжвоєнний період

Мета підготовки матеріалу виникла із необхідності комплексного вивчення тенденцій формування архітектури волинського міста Ковель, як прикладу архітектурно-просторового розвитку малих міст, у 20-30-тих роках ХХ ст. Будучи у 20-30-тих роках ХХ ст. важливим транспортним та військово-адміністративним центром, Ковель, незважаючи на статус малого міста, привертав увагу як соціокультурний осередок, архітектурний розвиток якого характеризувався багатовекторністю та орієнтованістю на комфорт мешканців. Досягнення мети проведеного дослідження відбувалося шляхом опрацювання та аналізу архівних джерел, іконографічних й картографічних матеріалів, наукових публікацій та періодики. В першу чергу, з’ясовано основні засади і принципи вирішення архітектури житлових будівель, ансамблів, кварталів, за допомогою комплексної методики стилістичного та композиційного аналізів. Що в свою чергу, уможливило, визначення стилістичних традицій, котрі використовувались архітекторами на теренах Ковеля впродовж міжвоєнного двадцятиліття.Широке коло науковців в сферах історії, історії архітектури та урбаністики, соціології висвітлювали аспекти історичного розвитку Ковеля, коментуючи архівні документи. Зокрема, свою увагу питанню приділяли П.Ричков, О.Михайлишин, С.Лінда, А.Заяц, А.Боровік та ін. Встановлено, що з 1920 року, Ковель разом із цілою Волинню став частиною Польської держави і отримав статус повітового міста Волинського воєводства. З цього часу розпочався активний розвиток міської архітектури, котра стала символом сучасності поряд із просторовим розвитком міста, спрямованого на впорядкування забудови і підвищення рівня його комфорту. З’ясовано, що включення Ковеля в авангардний керунок архітектурного розвою держави відбувалося шляхом розробки проектів важливих міських об’єктів архітекторами із Варшави, Любліна та Луцька, зокрема, Стефанем Шиллером, Володимиром Вінклером, Йозефом Шанайца, Богданом Лахертом, Владиславом Стахонем та рядом інших зодчих. Виявлено, що в короткому часі двадцятилітньої історії, відбулися істотні зміни у архітектурно-просторовій структурі Ковеля, котрі відображали два глобальних стильових напрямки: традиціоналізм та авангардизм. На теренах міста з’являлися будівлі, котрі репрезентували риси «дворкової» традиційної архітектури, неоготичний стиль та поєднання неокласицизму із простими об’ємами модернізму.Подальші детальні дослідження архітектури Ковеля й її популяризація, дасть можливість зберегти спільну українсько-польську спадщину та розробити концепції розвитку міста із врахуванням цінності традицій, не руйнуючи естетичної цілісності середовища історично сформованих ареалів.