Жіночі тестаменти родин козацької старшини XVII-XVIII ст.

У статті вивчаються тестаменти представниць родин козацької старшини Гетьманщини XVII-XVIII ст. Укладення заповіту було проявом підготовки до «доброї» смерті. Козацька старшина, успадкувавши традиції попередньої доби, намагалася їх дотримуватися, особливо в ритуалах, пов’язаних зі смертю. Метою дослідження є аналіз усіх відомих на сьогодні тестаментів жінок із козацько-старшинських родин XVII-XVIIІ ст. У статті тестаменти виступають як джерело знань про майнові права жінок, їх стосунки з родиною/родичами, про вдачу жінок, уявлення про жіночі чесноти, про освіту чи неосвіченість авторок. Предметом дослідження стали реалії життя жінок зі старшинських родин крізь призму їхніх тестаментів. Значна увага приділяється тестаменту як історичному джерелу. Наукова новизна: вперше зібрано та проаналізовано нині доступні 62 тестаменти представниць козацько-старшинських родин. Висновки. Жіночі тестаменти XVII-XVIII ст. містять багато інформації про матеріальну культуру епохи. Здебільшого, жіночі тестаменти включають переліки одягу, коштовностей і хатнього начиння, що розподіляється між нащадками. Заповіти містять багато цінних деталей, що дозволяють уточнити та розширити розписи козацько-старшинських родин Гетьманщини. Особливо ефективними стають тестаменти, якщо їх використовувати у комплексі з іншими джерелами тієї доби. Для тестаментів тієї доби характерний виважений тон. Відчувається спокійне сприйняття конечності власного життя. Усі заповіти містять вказівки надати гроші чи інше майно на спомин душі в храми та монастирі. Однак лише у 12 заповітах є чітка вказівка про місце поховання. Це або церкви в місцях проживання, або великі монастирі, для яких здійснено пожертви. Більшість жінок залишали це питання на розсуд рідних. У переважній більшості випадків тестаменти укладені вдовами поважного віку і вони розпоряджаються як власним майном, так і спадком чоловіка. Із 62 заповітів у 10 знаходимо звістку про два шлюби, в одному – 3. Більшість жінок, навіть із вищих верств населення, у XVIII ст. були неграмотні. Це засвідчує вибірка тестаментів. Із 51 у 20 документах є чітка вказівка на неграмотність тестаторки. І це жінки з найвідоміших родин Гетьманщини. У жодному з жіночих тестаментів не згадано книги. Особливість жіночих тестаментів проявляється у виразному домінуванні переживань про рідних, попри близькість власної смерті.