ЩОДО ЕПОНІМНОГО ДАТУВАННЯ МОНЕТ ОЛЬВІЇ V–I СТ. ДО Р. Х.

Мета статті – спроба ідентифікації осібних літер, скорочень та монограм на монетах класичної та елліністичної Ольвії як позначення епонімної дати. Дана стаття – безпосереднє продовження теоретичних досліджень легенд (літер, скорочень та монограм) на монетах догетської Ольвії[1]. Методика дослідження – типові наукові методи, в тому числі системного аналізу, в поєднанні із власними науковими розвідками автора в галузі відновлення ольвійського епонімного літочислення та, відповідно, побудові основ просопографії елітних родин. Також використовувався раніше запропонований нами інструмент хронологічного моделювання у монетній справі – родове успадкування монетних скорочень та монограм. Наукова новизна. На системному ґрунті, із застосуванням нового хронологічного інструментарію вперше досліджено літери та монограми монет класичної та елліністичної Ольвії, які, за В. О. Анохіним, позначають епонімну дату, зокрема серій ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ. Сформовані висновки про застосування в монетній справі Ольвії V–I ст. до Р. Х. епонімного датування. Отримано низку побічних результатів, зокрема з’ясовано період перебування «борисфенів» в обігу після припинення їхньої емісії та особливості видання декрету IPE I2  76 колегії Семи про тарифи на жертвоприносини. Запропоновано уточнений, буквально до декількох років, початок емісії серії ΒΣΕ та подолана альтернатива в інтерпретації цієї абревіатури тощо. Висновки. 1. Протягом класичного елліністичного періоду (V–I ст. до Р. Х.) у монетній справі Ольвії, згідно із сучасним рівнем знань, зафіксовано лише два випадки датування монет за епонімною датою. Перший – згадка про рік, імовірно, айсимнета мольпів Павс(анія?) у першій половині V ст. до Р. Х.  – ΕΠΙ ΠΑΥΣΑ. Другий – рік Аполлона (105 р. до Р. Х.) у вигляді літери Α на аверсі поряд із зображенням Аполлона (sic) на монеті часів Мітрідата VI Євпатора, яка нещодавно була оприлюднена проф. Василем Орликом. 2. У III–II ст. до Р. Х., очевидно, сталися зміни в організації монетної справи Ольвії відносно IV ст. до Р. Х.; зовні це проявилося у тому, що замість символів типу: зірка, горит, півмісяць, тризуб, – почали застосовуватися легенди ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ тощо[2]. 3. Присутні на серіях ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ осібні літери та монограми, що їх В. О. Анохін вважав епонімними датами, – це позначки магістратів. 4. Монети з легендою ΟΙ ΕΠΤΑ, на противагу гіпотезі П. О. Каришковського, не пов’язані з подоланням фінансової кризи. 5. «Борисфени» після припинення їх карбування у 218–216 рр. до Р. Х. перебували в обігу до останніх років III ст. до Р. Х., після чого були замінені серією ΒΣΕ. Серія ΒΣΕ, зокрема з додатковими літерами, карбувалася упродовж 200–191 рр. до Р. Х[3]. 6. Декрет IPE I2 76 про тарифи на жертвоприносини, що датується останніми роками III ст. до Р. Х., згадує саме «борисфени» як мідні монети. 7. Традиційна інтерпретація абревіатури ΒΣΕ як такої, що утримує посаду царя (О. М. Зограф, П. О. Каришковський), зокрема Сайтафарна (В. О. Анохін), спростована. 8. Магістратам із роду Протогенів належать складні монетні легенди ΕΥΠΡ, , ΠΡΩΤΗΡ, які позначають ім’я та по-батькові однієї людини; інші складні легенди, наприклад, ΕΙΕΥ, ΣΩΜΟΙ тощо, ймовірно, позначають двох осіб. 9. Сформовані з урахуванням складності реальних процесів у монетній справі Ольвії гіпотези необхідно розглядати як попередні. 10. Перспективним напрямом подальших досліджень треба вважати поєднання таких, що використовуються нами, хронологічних інструментів із суто нумізматичними студіями. [1] Усі наші статті відповідної тематики зосереджені в новій монографії. Див.: Ніколаєв 2022. [2] Безумовно, ми спостерігаємо лише зміну форми, глибинний сенс змін змісту недоступний. [3] Можливо, й після 191 р. до Р. Х.