ВИБІР СТАБІЛІЗАТОРА ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ СУСПЕНЗІЇ З ВІСМУТУ НІТРАТОМ ОСНОВНИМ

Мета роботи. Вибір стабілізатора екстемпоральної суспензії з вісмуту нітратом основним з наступним створенням лікарського засобу для застосування у гастроентерології. Матеріали і методи. Об’єктом дослідження слугували зразки екстемпоральної суспензії з вісмуту нітратом основним виготовлені за традиційними правилами приготування суспензій. Дослідження седиментаційної стабільності та ресуспендованості вивчали для зразків суспензії із використанням різних стабілізаторів. Мікроскопічний аналіз проводили для визначення розміру часток та однорідності розподілу дисперсної фази. Результати й обговорення. Результати проведеного дослідження свідчать, що зразки нестабілізованої суспензії та суспензії з додаванням натрію альгінату, NaКМЦ та ксантанової камеді при зберіганні погіршують свою ресуспендованість та характеризуються агрегативною нестійкістю після 14 діб зберігання. Зразок суспензії із аеросилом відноситься до легкоресуспендованих суспензій і має задовільні характеристики однорідності розподілу часток активного фармацевтичного інгредієнта у дисперсійному середовищі. Висновки. Вивчена агрегативна стійкість та зовнішній вигляд зразків суспензії в залежності від стабілізаторів та терміну їх зберігання. Проведено вивчення ресуспендованості стабілізованих зразків суспензії та обрано аеросил у якості стабілізатора суспензії з вісмуту нітратом основним для подальших досліджень з розробки екстемпорального лікарського засобу.