Силові здібності: оцінка та особливості розвитку хлопців каратистів молодшого шкільного віку

Мета дослідження – визначити вікові особливості прояву відмінностей у силовій підготовленості хлопців молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 57 дітей, які пройшли тестування для визначення рівня розвитку силових здібностей. Вони були розподілені на чотири вікові групи: хлопці 7 років (n=14), 8 років (n=15), 9 років (n=15), 10 років (n=13). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Технічний рівень дітей відповідав учнівським ступеням 10-9 Кю (помаранчевий колір поясу). Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, тестування силових здібностей педагогічний констатуючий експеримент, методи математичної статистики. Результати. Статистично достовірні вікові розбіжності спостерігаються між групами хлопців 7-8 років за результатами тестів: згинання і розгинання рук в упорі лежачи (р=,0001), піднімання в сід за 30с (р=,001), згинання і розгинання рук у висі (р=,008), вис на зігнутих руках (р=,003), динамометрія лівої руки (р=,023), стрибок у довжину з місця (р=,0001); 8-9 років: піднімання в сід за 30с (р=,046), згинання і розгинання рук у висі (р=,004), вис на зігнутих руках (р=,002); 9-10 років: стрибок у довжину з місця (р=,014). Висновки. Встановлено, що між хлопцями існують відмінності за різними структурними ланками, що характеризують показники сили. І ці відмінності відповідають віковим показникам і технічному рівню каратистів.