Землеробство в Уманському повіті за матеріалами київських губернських газет останньої чверті XIX – початку XX ст.

Вивчення аграрної історії ХІХ – початку ХХ ст. продовжує залишатись актуальним з кількох причин. Однією з них є те, що переважна більшість населення українських земель цього періоду займалась землеробством і проживала у сільській місцевості. Тому сучасне осмислення історичного досвіду на різних етапах буття українського народу зумовлює необхідність комплексного вивчення землеробської галузі. А це диктує необхідність деталізації, застосування мікроісторичного підходу, залучення нових історичних джерел. Оперативна інформація про погодні умови, урожайність зернових культур, потреби хлібного ринку публікувалась на шпальтах періодичної преси. Такі відомості все ще мало затребувані дослідниками аграрної історії. Мета: Систематизувати публікації київських губернських газет «Заря», «Киевское слово», «Киевлянин» про землеробство в Уманському повіті, який серед дванадцяти повітів Київської губернії був третім за величиною площі та мав багаті для сільського господарства ґрунти. На основі аналізу публікацій виявити фактори впливу на ефективність землеробства. Наукова новизна полягає у тому, що у рамках мікроісторичного підходу здійснено комплексний аналіз зернової галузі у межах одного повіту в системі: природно-кліматичні умови – урожайність – кон’юнктура хлібного ринку – ціни на зерно. Висновки зроблені на основі 38 публікацій трьох губернських газет про Уманський повіт. Виявлені газетні матеріали введені до наукового обігу, що розширює джерельну базу аграрної історії України. Методологія. У процесі підготовки статті використовувались методи: евристичний, хронологічної послідовності, системності. Завдячуючи цьому, вдалося виявити газетні публікації відповідної тематики, систематизувати їх у хронологічній послідовності та представити єдиною системою. Таким чином, виявлено тенденції впливу кількох чинників на стан землеробства у визначених територіальних рамках. Висновки. Публікації київських губернських газет «Заря», «Киевское слово», «Киевлянин» 1881-1912 рр. про Уманський повіт дали можливість з’ясувати стан землеробства у комплексі чинників, які мали гальмівний і стимулюючий вплив на нього. Інформація про погодні умови, про урожайність, про ціни на ринку є зафіксованою реальністю без корекції органів статистики (земських, державних), що надає їй більшої долі об’єктивності. Систематизований у статті матеріал про погодні умови (безсніжні зими, засушливі весни, дощові жнива), про очікуваний урожай зернових культур і про реальну урожайність, про коливання цін на зерно та сезонні особливості хлібного ринку розширили уявлення про залежність ефективності землеробства від низки факторів. Виявлені урожайні та неврожайні роки, показана динаміка цін на основні зернові культури. Аргументовано твердження про те, що ціни на зерно визначала не урожайність зернових культур, а кон’юнктура хлібного ринку й отже: хоча землеробство і було заручником погодних умов, все ж на його ефективність визначальний вплив мав саме попит ринку.