ВЗАЄМОДІЯ МІЖ ОРГАНАМИ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ТА ІНСТИТУТАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ШИРОКОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Статтю присвячено актуальному питанню владно-суспільної взаємодії в умовах війни. Розглянуто загальні проблеми, випробовування та виклики, що постали перед владою та суспільством з початком повномасштабної війни в Україні. Серед них те ,що:    владні органи мали максимально швидко організувати роботу у нових реаліях, забезпечити реалізацію оборонної функції, створити умови для збереження життя людей, оптимізації взаємодії усіх ланок між собою, силовими структурами та громадянами; громадські організації, об’єднання, фонди постали перед вибором яким чином приймати участь у спільному спротиві з зовнішнім ворогом та «п’ятою колоною» в Україні, оскільки довгі роки заполітизованості та складні процеси у формуванні громадянського суспільства супроводжувались створенням значної кількості громадських об’єднань, реальна користь від яких для суспільства мінімальна. Проведено аналіз нормативно-правового забезпечення волонтерської діяльності, розкрито проблеми, з якими зіштовхуються волонтери та визначено загальні умови, у яких працюють волонтери під час війни. Розглянуто питання гібридної війни, місце та роль інститутів громадянського суспільства у протидії ідеологічному пресингу й безперервній пропаганді з боку супротивника. Визначено особливості участі засобів масової інформації у інформаційній війні. Виокремлено шляхи подолання недоліків у владно-суспільній взаємодії в умовах воєнного часу.