ВНЕСОК НАУКОВЦІВ У РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЛОГОПЕДІЇ В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Статтю присвячено аналізу внеску окремих видатних українських логопедів у розвиток спеціальної педагогіки та логопедії, з акцентом на історичний розвиток та сучасне застосування їхніх доробків. Мета статті: дослідити та висвітлити внесок видатних українських логопедів у розвиток спеціальної педагогіки та логопедії. У статті акцентується увага на аналізі історичної еволюції методик та підходів, які були розроблені цими науковцями, та їхньої релевантності й застосування у сучасних умовах спеціальної освіти та логопедії. Для досягнення цілей статті було застосовано такі методи дослідження: історико-генетичний метод для простеження розвитку ідей і підходів; біографічний метод для аналізу життєвого шляху та наукових досягнень українських вчених в спеціальній освіті та логопедії зокрема; аналіз документів і літературних джерел для систематизації і узагальнення інформації; метод контент-аналізу для вивчення змісту наукових робіт і визначення ключових концепцій. Результати. Дослідження підтвердило значний внесок окремих українських науковців у спеціальну освіту та логопедію. Аналіз науково-педагогічної діяльності видатних вчених у галузі логопедії виявляє велику глибину вивчення специфічних проблем та розроблення методик, які сьогодні ефективно впроваджуються в сучасну логопедичну практику. Це підкреслює значущість історичного досвіду в сфері корекційної педагогіки та логопедії, а також його важливість у формуванні методологічних основ сучасних підходів до корекції мовленнєвих порушень. Інтеграція здобутків минулого з сучасними технологіями та теоретичними моделями відкриває нові перспективи для розвитку логопедії як науки, спрямованої на підвищення ефективності корекційних заходів і поліпшення якості життя осіб з мовленнєвими порушеннями. Висновки дослідження підкреслюють необхідність збереження та інтеграції наукової спадщини видатних логопедів у сучасну спеціальну освіту, що сприятиме підвищенню якості освітніх програм і професійної підготовки майбутніх логопедів. Результати дослідження підтверджують значущість історичного контексту в розвитку логопедії та актуалізують важливість подальших досліджень у цій сфері.