Кіберборотьба в умовах збройного протистояння: аналіз, стратегії та виклики

Протидія кіберзагрозам в умовах сьогодення розглядається як один із найважливіших пріоритетів безпеки і вагомий чинник у розвитку військового, соціального, економічного та інших секторів. Перебіг російсько-української війни демонструє розуміння цінності інноваційних технологій у збройному протистоянні, збільшення цифровізації військових дій з метою збереження людського ресурсу, та збільшення кібератак на сторону противника з метою суспільно-політичного залякування і нанесення шкоди національним інтересам держави. З’являється тенденція використання стратегій асиметричних непрямих дій в кіберпросторі або через кіберпростір, заснованих на комбінації військових зусиль з політичними, економічними та інформаційно-психологічними методами впливу на супротивника для вирішення завдань, які раніше вирішувалися лише з використанням військової сили. Метою статті є аналіз існуючих кіберзагроз, сучасних форм і способів ведення кіберборотьби, а також обґрунтування необхідності розроблення нових підходів у тактиці та стратегії кіберборотьби для своєчасного реагування на загрози та виклики, що виникають в умовах збройного протистояння. У статті застосовано порівняльний метод для аналізу останніх досліджень і публікацій та наукових джерел праць стосовно існуючих кіберзагроз, нормативно-правової бази у сфері кібероборони. Крім того, використано метод системного аналізу сучасних форм та способів ведення кіберборотьби, а також синтез, абстрагування, узагальнення при обґрунтуванні нових підходів у тактиці й стратегії кіберборотьби. Зазначена класифікація кібервразливостей, що можуть бути використані кіберзлочинцями під час здійснення атак на кіберінфраструктуру, як державного, так і приватного секторів. Акцентована увага на важливості кіберборотьби в умовах збройного протистояння та її впливу на сучасні воєнні стратегії. Запропоновано нові підходи та стратегії ведення кіберборотьби з метою своєчасного реагування на загрози та виклики, що виникають в умовах збройного протистояння. Розглянуто наявні інноваційні технології, що застосовуються у кіберборотьбі. Зазначена необхідність координації та консолідації зусиль державного та приватного секторів у протистоянні сучасним викликам і загрозам в кіберпросторі. Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що на оcнові аналізу існуючих загроз та викликів запропоновано нові підходи та стратегії ведення кіберборотьби. Елементом наукової новизни є те, що запропоновані зміни до стратегії і тактики ведення кіберборотьби зможуть підвищити ефективність захисту власної кіберінфраструктури, а також здійснювати асиметричний вплив на супротивника при збройному протистоянні. Практична цінність полягає у тому, що систематизовані знання у сфері кіберборотьби можуть бути використані під час її ведення в умовах збройного протистояння, що дозволить визначити можливі кібервразливості, а також своєчасно реагувати на загрози та виклики, що виникають.