{"title":"D.H.劳伦斯的《查特莱夫人的情人》中的花的概念","authors":"Іванна Девдюк, Тетяна Миколаївна Гуляк","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2024-96-2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню концепту квітки в романі Девіда Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей». Попри те, що окремі аспекти заявленої теми вже частково висвітлювались в українському та зарубіжному літературознавстві, спеціальних досліджень немає, що зумовлює актуальність поданої розвідки. Мета статті – визначити особливості актуалізації та функціонування концепту квітки в романі «Коханець леді Чаттерлей». Увагу зосереджено на аналізі поняття квітки у проєкції філософської концепції Лоуренса; дослідженні специфіки художньої репрезентації образів квітів у творі; характеристиці провідних персонажів роману у світлі квіткової образності. Методи. Для реалізації завдань використовуємо принципи концептуального, герменевтичного, функціонально-семантичного підходів. Результати. Дослідження підтвердило, що концепт квітки виступає важливим смисловим конструктом у творі, за допомогою якого Д. Лоуренс репрезентує власні світоглядно-філософські й естетичні візії. Основними ознаками концепту квітки визначено яскравість, повноту, зрілість, досконалість, ніжність, гармонію, короткочасність та ін. Вказані характеристики відповідають авторській концепції квітки як найвищого вираження життя, його апогею. У людському бутті цей винятковий стан досягається в єдності з природою через любовно-тілесне єднання чоловіка і жінки – протилежностей, які доповнюють і збагачують одна одну. В авторському підході до репрезентації образів квітів простежуються дві чітко виражені тенденції. З одного боку, спостерігаємо тяжіння до антропоморфізації квітів, їхнього олюднення, з іншого – до ототожнення персонажів із квітами чи їхніми елементами. Одухотворений світ квітів виступає для Констанції і Мелорза метафоричним провідником на їхньому шляху до осягнення повноти буття. Такий підхід створює візуальну та символічну збіжність між людиною і природою, демонструючи їхню внутрішню співвіднесеність та взаємозалежність. Висновки. Отож, квіти в Лоуренса виходять за межі своєї фізичності, щоб стати платформою для розвитку емоцій і почуттів персонажів. Вони не лише оточують головних героїв ззовні, але й мають сутнісний вплив на їхню ідентичність.","PeriodicalId":228414,"journal":{"name":"South archive (philological sciences)","volume":" 589","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"КОНЦЕПТ КВІТКИ В РОМАНІ “КОХАНЕЦЬ ЛЕДІ ЧАТТЕРЛЕЙ” Д. Г. ЛОУРЕНСА\",\"authors\":\"Іванна Девдюк, Тетяна Миколаївна Гуляк\",\"doi\":\"10.32999/ksu2663-2691/2024-96-2\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Стаття присвячена дослідженню концепту квітки в романі Девіда Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей». Попри те, що окремі аспекти заявленої теми вже частково висвітлювались в українському та зарубіжному літературознавстві, спеціальних досліджень немає, що зумовлює актуальність поданої розвідки. Мета статті – визначити особливості актуалізації та функціонування концепту квітки в романі «Коханець леді Чаттерлей». Увагу зосереджено на аналізі поняття квітки у проєкції філософської концепції Лоуренса; дослідженні специфіки художньої репрезентації образів квітів у творі; характеристиці провідних персонажів роману у світлі квіткової образності. Методи. Для реалізації завдань використовуємо принципи концептуального, герменевтичного, функціонально-семантичного підходів. Результати. Дослідження підтвердило, що концепт квітки виступає важливим смисловим конструктом у творі, за допомогою якого Д. Лоуренс репрезентує власні світоглядно-філософські й естетичні візії. Основними ознаками концепту квітки визначено яскравість, повноту, зрілість, досконалість, ніжність, гармонію, короткочасність та ін. Вказані характеристики відповідають авторській концепції квітки як найвищого вираження життя, його апогею. У людському бутті цей винятковий стан досягається в єдності з природою через любовно-тілесне єднання чоловіка і жінки – протилежностей, які доповнюють і збагачують одна одну. В авторському підході до репрезентації образів квітів простежуються дві чітко виражені тенденції. З одного боку, спостерігаємо тяжіння до антропоморфізації квітів, їхнього олюднення, з іншого – до ототожнення персонажів із квітами чи їхніми елементами. Одухотворений світ квітів виступає для Констанції і Мелорза метафоричним провідником на їхньому шляху до осягнення повноти буття. Такий підхід створює візуальну та символічну збіжність між людиною і природою, демонструючи їхню внутрішню співвіднесеність та взаємозалежність. Висновки. Отож, квіти в Лоуренса виходять за межі своєї фізичності, щоб стати платформою для розвитку емоцій і почуттів персонажів. Вони не лише оточують головних героїв ззовні, але й мають сутнісний вплив на їхню ідентичність.\",\"PeriodicalId\":228414,\"journal\":{\"name\":\"South archive (philological sciences)\",\"volume\":\" 589\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-03-25\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"South archive (philological sciences)\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2024-96-2\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"South archive (philological sciences)","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2024-96-2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
本文致力于研究戴维-劳伦斯的小说《查泰莱夫人的情人》中的 "花 "概念。尽管乌克兰和国外的文学研究已经部分涉及了该主题的某些方面,但还没有专门的研究,因此本文的研究具有现实意义。文章的目的是确定小说《查泰莱夫人的情人》中花的概念的实现和作用的特殊性。重点是分析花的概念在劳伦斯哲学概念中的投射;研究花的形象在小说中的艺术表现的特殊性;根据花的意象描述小说中主要人物的特点。方法。为了完成任务,我们采用了概念法、诠释法、功能法和语义法等原则。结果。研究证实,"花 "的概念是作品中一个重要的语义建构,D. Lawrence 借助它来表现自己的世界观、哲学观和美学观。花的概念的主要特征是明亮、完整、成熟、完美、温柔、和谐、持续时间短等。这些特征符合作者的概念,即花是生命的最高表现形式,是生命的顶峰。在人类的生存中,这种特殊的境界是通过男女双方的爱和身体的结合,与大自然融为一体而达到的。在作者表现花卉形象的方法中,有两种截然不同的趋势。一方面,作者倾向于将花拟人化,使其人性化;另一方面,作者将人物与花或花的元素相联系。灵性化的花卉世界成为康斯坦茨和梅洛茨领悟生命意义的隐喻指南。这种方法在视觉和象征意义上将人与自然融为一体,展示了人与自然的内在联系和相互依存。结论由此可见,劳伦斯笔下的花朵已超越了花朵的形体,成为人物情感发展的平台。它们不仅从外部环绕着主人公,还对他们的身份认同产生了至关重要的影响。
КОНЦЕПТ КВІТКИ В РОМАНІ “КОХАНЕЦЬ ЛЕДІ ЧАТТЕРЛЕЙ” Д. Г. ЛОУРЕНСА
Стаття присвячена дослідженню концепту квітки в романі Девіда Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей». Попри те, що окремі аспекти заявленої теми вже частково висвітлювались в українському та зарубіжному літературознавстві, спеціальних досліджень немає, що зумовлює актуальність поданої розвідки. Мета статті – визначити особливості актуалізації та функціонування концепту квітки в романі «Коханець леді Чаттерлей». Увагу зосереджено на аналізі поняття квітки у проєкції філософської концепції Лоуренса; дослідженні специфіки художньої репрезентації образів квітів у творі; характеристиці провідних персонажів роману у світлі квіткової образності. Методи. Для реалізації завдань використовуємо принципи концептуального, герменевтичного, функціонально-семантичного підходів. Результати. Дослідження підтвердило, що концепт квітки виступає важливим смисловим конструктом у творі, за допомогою якого Д. Лоуренс репрезентує власні світоглядно-філософські й естетичні візії. Основними ознаками концепту квітки визначено яскравість, повноту, зрілість, досконалість, ніжність, гармонію, короткочасність та ін. Вказані характеристики відповідають авторській концепції квітки як найвищого вираження життя, його апогею. У людському бутті цей винятковий стан досягається в єдності з природою через любовно-тілесне єднання чоловіка і жінки – протилежностей, які доповнюють і збагачують одна одну. В авторському підході до репрезентації образів квітів простежуються дві чітко виражені тенденції. З одного боку, спостерігаємо тяжіння до антропоморфізації квітів, їхнього олюднення, з іншого – до ототожнення персонажів із квітами чи їхніми елементами. Одухотворений світ квітів виступає для Констанції і Мелорза метафоричним провідником на їхньому шляху до осягнення повноти буття. Такий підхід створює візуальну та символічну збіжність між людиною і природою, демонструючи їхню внутрішню співвіднесеність та взаємозалежність. Висновки. Отож, квіти в Лоуренса виходять за межі своєї фізичності, щоб стати платформою для розвитку емоцій і почуттів персонажів. Вони не лише оточують головних героїв ззовні, але й мають сутнісний вплив на їхню ідентичність.