THE IMPACT OF ATRIAL FIBRILLATION ON THE COURSE OF HEART FAILURE: FOCUS ON DIASTOLIC FUNCTION AND BIOMARKERS

Серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) та фібриляція передсердь (ФП) - тісно пов'язані між собою серцево-судинні захворювання. Їх складна взаємодія та спільні фактори ризику ускладнюють лікування. Мета – дослідити взаємозв'язок між діастолічною дисфункцією та рівнями серцевих біомаркерів (NT-proBNP, ST2 та галектину-3) у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду та оцінити прогностичну цінність цих біомаркерів у діагностиці та оцінці тяжкості діастолічної дисфункції. Матеріали і методи. Дослідження проводилося як одноцентрове когортне дослідження на базі Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, а матеріали та методи, що використовувалися, описані нижче.  Пацієнти були розподілені на дві групи: одна - лише з СНзбФВ (41 пацієнт), інша - з СНзбФВ та фібриляцією передсердь (ФП) (64 пацієнти). Результати.  Аналіз показав достовірні відмінності ехокардіографічних параметрів та біомаркерів між двома групами. Пацієнти як з СНзбФВ, так і з ФП мали більш виражені ехокардіографічні ознаки збільшення та дисфункції лівого передсердя. Аналіз біомаркерів виявив вищі рівні NT-proBNP, sST2 і галектину-3 у пацієнтів з СНзбФВ і ФП порівняно з пацієнтами лише з ГЛШ, що вказує на більш тяжкий клінічний перебіг. Результати дослідження дозволяють зробити впевнений висновок, що ФП має значний вплив на прогресування та тяжкість перебігу СНзбФВ. Висновки: sST2 є ключовим показником, оскільки його сильна кореляція з наявністю ФП у пацієнтів із СНзбФВ дозволяє з високою точністю визначити вираженість міокардіального стресу. Негативні кореляції Deceleration time та ФВ ЛШ у групі СНзбФВ + ФП вказують на більш виражену діастолічну та систолічну дисфункцію у цій групі, що свідчить про необхідність пошуку таргетних стратегій ведення цих пацієнтів. Позитивна кореляція між LAVI і біомаркерами міокардіального стресу свідчить про те, що збільшення передсердь є важливим фактором, який впливає на ступінь тяжкості СНзбФВ, особливо у пацієнтів з ФП.