Обґрунтування вибору полігонів, визначення їх критеріїв і параметрів для проведення досліджень з оцінювання вуглеводневого потенціалу надр шляхом комбінування геолого-геофізичної та аерокосмічної інформації

У статті охарактеризовані вимоги до наземних калібрувально-завіркових полігонів і тестових ділянок в їхніх межах, а також до деяких особливостей родовищ вуглеводнів, що розташовані на їхніх площах. Інформація стосовно них необхідна для завірки (калібрування) даних дистанційного зондування Землі та виконання досліджень з аналізу нафтогазового потенціалу територій шляхом комплексування (інтеграції) матеріалів аерокосмічних та геолого-геофізичних знімань. На прикладі Левенцівського газоконденсатного родовища та прилеглих ділянок Дніпровсько-Донецької западини наведені складові фактографічної частини дистанційної основи території досліджень, що прив’язані до базової системи координат, проаналізована їх інформативність для виконання проблемно орієнтованого дешифрування. Подані основні відомості про ландшафтно-геологічні особливості району родовища та його газоносність. Зокрема, за матеріалами опрацювання відповідних паспортів проаналізовані та представлені в табличній формі результати випробування 12 свердловин глибокого буріння на родовищі з наявними географічними координатами. Зроблено висновок про поширення на площі полігона неоднорідних за своїми властивостями утворень в осадочному чохлі, що є підставою диференційовано оцінювати й ступінь нафтогазоносності його порід. Сформульовано перелік необхідних для виконання подальших досліджень апріорних геологічних, геофізичних, геохімічних та інших параметризованих даних, які характеризують різні атрибутивні властивості реального геологічного середовища, зокрема, й пов’язані з його нафтогазоносністю.