Фактори та механізми формування продуктивних вторинних колекторів у глибокозалягаючих нафтогазоносних комплексах. Стаття 1.

В світі неухильно зростають масштаби освоєння вторинних колекторів у розущільнених породних тілах у широкому формаційному діапазоні: від різновікового кристалічного фундаменту різних нафтогазоносних басейнів до теригенних відкладів з редукованою первинною пористістю та карбонатних формацій. Освоєння вуглеводневих ресурсів, пов’язаних з вторинними резервуарами глибокозалягаючих комплексів, є найважливішим стратегічним напрямом геологорозвідувальних робіт. Викладені у даній статті результати мають принципове значення, оскільки базуються, по-перше, переважно на вивченні кернa глибокозалягаючих комплексів, по-друге, – на істотно іншій (ніж у попередніх роботах) методології (широке застосування електронно-мікроскопічного сканування з рентгеноспектральним зондуванням та дифрактометрією), по-третє (і найголовніше), – на суттєво іншій ідеології. Основу її складає концепція різних генетичних типів постседиментаційних перетворень. Поряд з діа- та катагенезом це – дислокаційний епігенез та гіпогенний алогенез зі специфічними геодинамічними та геотермодинамічними режимами, включаючи особливу роль структурних температур та тисків. У нафтогазоносних басейнах континентально-рифтогенного (авлакогенного) типу завершальною стадією регіонального епігенезу є дислокаційний епігенез з зональним і локальним проявом гіпогенного алогенезу. Саме з цією стадією й пов’язані газові та газоконденсатні, а також основна частина нафтових і гетерофазних родовищ. Особливе значення встановлені закономірності формування вторинних колекторів мають для ефективного освоєння вуглеводневого потенціалу великих глибин.