{"title":"研究言语行为的方法","authors":"А. В. Чумак","doi":"10.15421/102911","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні підходи та методи вивчення мовленнєвої поведінки, а також їх застосування в сучасних психологічних дослідженнях. Представлено результати пілотажного дослідження щодо використання ненормативної лексики серед українців у процесі міжособистісного спілкування. Проаналізовано ставлення українського суспільства до феномену активізації застосування нецензурної лексики під час російсько-української війни. Висвітлено соціально-психологічні фактори, які актуалізують деструктивні форми мовленнєвої поведінки та сприяють порушенню нормативності мовлення. Запропоновано ідею про наявність психолінгвістичних, соціальних та індивідуально-психологічних механізмів породження деструктивних патернів мовленнєвої поведінки в комунікативному процесі. Описано особливості трансформації мовленнєвої поведінки українців та лінгвістичні маркери репрезентації травматичного досвіду, обумовленого війною. У ході проведеного пілотажного дослідження встановлено особливості використання нецензурної лексики в колі найближчого оточення, проаналізовано особливості мовленнєвої поведінки в емоціогенних ситуаціях, визначено особливості зворотного зв’язку в ситуаціях порушення нормативності мовлення. Зазначено, що ненормативна лексика в період російсько-української війни стає інструментом зниження емоційного напруження та проявом вербальної агресії як форми захисного механізму психіки, а також наміром продемонструвати своє ставлення до політики недружнього сусіда. Встановлено, що мовленнєва поведінка є динамічним та складним психологічним феноменом, і вона може змінюватися не завжди в позитивний бік. Підкреслено важливість комплексного та міждисциплінарного підходу до вивчення мовленнєвої поведінки та розробки психотерапевтичних програм щодо запобігання порушення нормативності мовлення. Наведені результати анкетування переконливо доводять та підтверджують актуальність і перспективність подальшого аналізу цієї проблеми.","PeriodicalId":513435,"journal":{"name":"Journal of Psychology Research","volume":"12 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ\",\"authors\":\"А. В. Чумак\",\"doi\":\"10.15421/102911\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті розглянуто основні підходи та методи вивчення мовленнєвої поведінки, а також їх застосування в сучасних психологічних дослідженнях. Представлено результати пілотажного дослідження щодо використання ненормативної лексики серед українців у процесі міжособистісного спілкування. Проаналізовано ставлення українського суспільства до феномену активізації застосування нецензурної лексики під час російсько-української війни. Висвітлено соціально-психологічні фактори, які актуалізують деструктивні форми мовленнєвої поведінки та сприяють порушенню нормативності мовлення. Запропоновано ідею про наявність психолінгвістичних, соціальних та індивідуально-психологічних механізмів породження деструктивних патернів мовленнєвої поведінки в комунікативному процесі. Описано особливості трансформації мовленнєвої поведінки українців та лінгвістичні маркери репрезентації травматичного досвіду, обумовленого війною. У ході проведеного пілотажного дослідження встановлено особливості використання нецензурної лексики в колі найближчого оточення, проаналізовано особливості мовленнєвої поведінки в емоціогенних ситуаціях, визначено особливості зворотного зв’язку в ситуаціях порушення нормативності мовлення. Зазначено, що ненормативна лексика в період російсько-української війни стає інструментом зниження емоційного напруження та проявом вербальної агресії як форми захисного механізму психіки, а також наміром продемонструвати своє ставлення до політики недружнього сусіда. Встановлено, що мовленнєва поведінка є динамічним та складним психологічним феноменом, і вона може змінюватися не завжди в позитивний бік. Підкреслено важливість комплексного та міждисциплінарного підходу до вивчення мовленнєвої поведінки та розробки психотерапевтичних програм щодо запобігання порушення нормативності мовлення. Наведені результати анкетування переконливо доводять та підтверджують актуальність і перспективність подальшого аналізу цієї проблеми.\",\"PeriodicalId\":513435,\"journal\":{\"name\":\"Journal of Psychology Research\",\"volume\":\"12 7\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-03-04\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Journal of Psychology Research\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.15421/102911\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Psychology Research","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/102911","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто основні підходи та методи вивчення мовленнєвої поведінки, а також їх застосування в сучасних психологічних дослідженнях. Представлено результати пілотажного дослідження щодо використання ненормативної лексики серед українців у процесі міжособистісного спілкування. Проаналізовано ставлення українського суспільства до феномену активізації застосування нецензурної лексики під час російсько-української війни. Висвітлено соціально-психологічні фактори, які актуалізують деструктивні форми мовленнєвої поведінки та сприяють порушенню нормативності мовлення. Запропоновано ідею про наявність психолінгвістичних, соціальних та індивідуально-психологічних механізмів породження деструктивних патернів мовленнєвої поведінки в комунікативному процесі. Описано особливості трансформації мовленнєвої поведінки українців та лінгвістичні маркери репрезентації травматичного досвіду, обумовленого війною. У ході проведеного пілотажного дослідження встановлено особливості використання нецензурної лексики в колі найближчого оточення, проаналізовано особливості мовленнєвої поведінки в емоціогенних ситуаціях, визначено особливості зворотного зв’язку в ситуаціях порушення нормативності мовлення. Зазначено, що ненормативна лексика в період російсько-української війни стає інструментом зниження емоційного напруження та проявом вербальної агресії як форми захисного механізму психіки, а також наміром продемонструвати своє ставлення до політики недружнього сусіда. Встановлено, що мовленнєва поведінка є динамічним та складним психологічним феноменом, і вона може змінюватися не завжди в позитивний бік. Підкреслено важливість комплексного та міждисциплінарного підходу до вивчення мовленнєвої поведінки та розробки психотерапевтичних програм щодо запобігання порушення нормативності мовлення. Наведені результати анкетування переконливо доводять та підтверджують актуальність і перспективність подальшого аналізу цієї проблеми.