ЛІДЕРСТВО ЯК ПЕРЕДУМОВА ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Мета цього емпіричного дослідження – на основі уявлень курсантів щодо стилів управління особовим складом в умовах навчання у вищих військових навчальних закладах розглянути проблеми військового управління та переваги відмови від авторитарного стилю керівництва на користь лідерства. Матеріали і методи. Це дослідження проведено в руслі психолінгвістики з використанням асоціативного експерименту. Як метод дослідження було використано рефлексивний тематичний аналіз, який проводився з використанням індуктивного кодування. Результати і дискусії. Авторитарний стиль управління, який використовують командири молодшої ланки і який є вельми ефективним під час проведення бойових дій, оскільки він орієнтований на максимальну ефективність і дисципліну в колективі, що забезпечує своєчасне і точне виконання поставлених завдань, може виявитися неефективним у навчальному середовищі. Серйозними проблемами авторитарного керівництва у військовому навчальному середовищі є 1) розрив зв’язку між курсантами та процесом ухвалення рішень, який здійснює їхній молодший командир (старший солдат, сержант); 2) відхилення творчого потенціалу підлеглих і заперечення інновацій. Унаслідок цього курсанти можуть почуватися недооціненими і демотивованими. Зрештою, це може негативно вплинути на їхню успішність у навчанні та психологічне благополуччя. Стилями управління, що мотивують курсантів на успіх у навчанні, є трансформаційне лідерство та лідерство служіння. У разі орієнтації на трансформаційне лідерство, курсанти бачать у командирі людину, яка здатна вселити упевненість і надихнути на позитивні зміни тих, хто слідує за ним. Курсанти очікують від командира наставництва і навчання, підтримки і заохочення, допомоги в подоланні можливих перешкод і розвитку особистих якостей та професійних навичок. На думку курсантів, командир повинен прагнути сформувати культуру співпраці та постійного вдосконалення, коли кожен курсант отримує можливість мислити нестандартно, пропонувати нові рішення складних завдань, тим самим реалізовуючи свій справжній потенціал. У разі орієнтації на лідерство служіння, курсанти на перше місце ставлять зусилля командира по створенню такого середовища, в якому вони можуть розвиватися не лише як елементи військової машини, а як гармонійні особистості. Курсанти вважають, що зусилля командира мають бути спрямовані на створення середовища, що ґрунтується на довірі та товаристві, в якому співпраця та відкрите спілкування між членами команди є нормою, а також на надання можливостей для особистого та професійного розвитку підлеглих. Висновки. Для створення такого освітнього середовища, яке б сприяло не лише підвищенню ефективності освіти, а й психологічному благополуччю курсантів, рекомендується розробити курси наставництва та коучингу для командирів молодшої ланки, під час проходження яких вони отримають додаткові навички й компетенції в царині керівництва та навичок спілкування. Також рекомендується проводити тренінг самоаналізу для командирів молодшої ланки, що є вкрай важливим для усвідомлення ними власної поведінки, реакцій та когнітивних процесів. Ключові слова: лідерство; асоціативний експеримент; військова освіта; стиль управління.