ОБРАЗНО-ЗМІСТОВНИЙ РЯД РОМАНУ «БЕРЕСТЕЧКО» У ГРАФІЧНІЙ ПРЕЗЕНТАЦІЇ СЕРГІЯ ЯКУТОВИЧА

Мета: дослідити ідею С. Якутовича щодо створення ілюстративного ряду до роману «Берестечко» Ліни Костенко та способи її втілення; проаналізувати творчі підходи митця до проєкту оформлення книги; з’ясувати специфіку мистецьких рішень та їх роль у створенні візуального контенту зазначеного видання. Методологія. Дослідження ґрунтується на історико-теоретичній, емпіричній, порівняльній, біографічній, мистецтвознавчій, культурологічній методології; використано також функціональний та морфологічний аналіз. Результати. Вивчення творчого інструментарію С. Якутовича − одного із провідних українських митців другої половини ХХ − початку ХХІ ст., виявило особливості його роботи над текстом та виданням в цілому, а також специфіку процесу формування й становлення книжкового дизайну в Україні. Науковий аналіз видання «Берестечко» показав процес роботи митця над оформленням книги як цілісної системи, єдиної у співвідношенні образно-змістовного ряду, організації блоку книги, конструктивно-проєктного рішення. З’ясовано, що в процесі вироблення зазначеної єдності, коди алгоритму перетворюють робочий матеріал на стилістично виразні зображення, з яких митець формує смисловий та образний художній ряд, в той час, як формотворчі елементи спрямовані на структурну організацію книги. Приклад художнього рішення роману у віршах «Берестечко» демонструє амплітуду можливостей творчого охоплення й перетворення вихідного матеріалу. Підсумовано, що візуалізація літературного тексту історично-філософського спрямування, здійснена С. Якутовичем, належить до кращих традицій українського графічного мистецтва, що у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. стало основою актуалізації оформлення книги і залишається в наш час цінним зразком реалізації творчих ідей в книжковому дизайні. Наукова новизна дослідження полягає у вивченні способів формування образу книги в другій половині ХХ − на початку ХХІ ст., розкритті ідейних підходів та мовно-графічних засобів у творчій практиці С. Якутовича, що є актуальними для сучасних дизайнерів книги. На основі інтерв’ю С. Якутовича з’ясовано нюанси творчих підходів та художнього бачення митця, що позначилися у роботі з текстом роману. Практична значущість дослідження обумовлена розширенням інформації та поглибленням практичних навичок роботи дизайнера книги з літературним текстом, опануванням механізмів створення та презентації зразків графічного дизайну. Отримані результати доводять перспективність використання традицій українського графічного мистецтва в реалізації сучасних проєктних рішень. Матеріали роботи можуть бути застосовані в навчальному процесі та практичній діяльності дизайнерів книги.