ЯВИЩЕ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ ЯК АКТУАЛЬНА МУЗИКОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА

Мета дослідження – визначити головні теоретичні передумови дослідження явища художнього концепту як актуальної музикознавчої проблеми. Методологія роботи передбачає контамінацію та комплексне використання текстологічного лінгвоконцептологічного, герменевтичного, семіологічного та музикознавчого підходів. Особливе значення у піднятій проблематиці набуває концептуальний підхід, у зв’язку з яким важливими є залучення до музикознавчого дослідження наукового досвіду когнітивної лінгвістики. Наукова новизна полягає у виявленні можливостей концептуального підходу у музикознавстві, зокрема, концептуального аналізу музичного тексту у різних його обсягах та на різних рівнях музичного змісту. Висновки. Культурний концепт проявляється у художній формі – художньому концепті, шляхом вербалізації, тобто через конкретне вираження у слові, яке, у свою чергу, завдяки прагненню до алегоричності та метафоричності, художньо переосмислюється та втілюється у вигляді музичного звучання, що передбачає семантичну множинність. Іншими словами, художній концепт як «позапонятійний зміст» у художній творчості втілюється спочатку через усталені та чітко зафіксовані термінологічні визначення смислу концепту, а потім прагне до художньо-образного смислу концепту в музиці. Таким чином, саме при спілкуванні з музикою відбувається взаємодія інтелекту та емоції, раціональної та чуттєвої, тілесної та духовної складової людини, тобто здійснюється «зустріч» людини – як поєднує в одночасності в собі все перераховане – з самим собою. Переживання себе як певної цілісності відбувається завдяки концептуальній природі музики. Художній концепт є завжди емоційним, адже він переживається і тим хто його втілює у своїй творчості (композитор, виконавець), і тим, хто його сприймає – слухач. Формування та остаточне становлення художнього концепту відбувається тоді, коли певний концепт, властивий цій культурі, художньо переосмислюється митцем (композитором) та втілюється у власній творчості.