Соната для скрипки та фортепіано Л. Яначека у світлі національного концепту творчості митця

У статті розглянуто феномен музики в аудіовізуальному мистецтві. Здійснено аналіз творчості   Енніо Морріконе в світовому кіно. Такий підхід дозволив  глибоко розкрити роль музики в екранних мистецтвах і показати особливості співпраці режисера і композитора. Виявлено ознаки колективного авторства в екранних мистецтвах, що спровокувало появу  творчих тандемів, зосібна, режисер-композитор. Крім того, режисерська творчість досліджувалась у контексті композиторських практик творення музики для аудіовізуального мистецтва. Проаналізовано композиторські практики Енніо Морріконе у різних режисерських моделях. Виявлено основні ознаки авторського стилю композитора, розкрито його новаторські підходи у створенні музики для екрану та симфонічної музики. Схарактеризовано експериментальну музику визначного композитора. Виокремлено основні прийоми тональної музики Е. Морріконе та зʾясовано специфіку використання музичних інструментів в партитурах митця. Проаналізовано застосування митцем різноманітних композиторських технологій. Обґрунтовано, що композитор вдавався до реформування кіномузики й сучасної музики загалом. Доведено унікальну здатність композитора працювати в команді кінематографічного виробництва. Показано, що іноді екранна музика маестро ставала популярнішою за фільми, для яких вона була написана.  У розробці теми було комплексно застосовано методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення. Аналітичний та системний методи у своїй єдності, було залучено для розгляду мистецтвознавчого аспекту проблеми. У підсумку визначено специфіку використання музичних засобів в екранних мистецтвах через дослідження творчих моделей  режисера і композитора, доведено доречність використання системного методу у вивченні особливостей  творчості композиторів в контексті аудіовізуального мистецтва та виробництва.