АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНООБРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ В ПРОЦЕСІ ОТРИМАННЯ ТЕКСТИЛЬНОЇ СИРОВИНИ

Виробництво однотипного волокна передбачає переробку лляної сировини з метою видалення з неї волокна з максимальним очищенням його від багаття та інших неволокнистих домішок при мінімальних ушкодженнях. У статті проведено аналіз теоретичних передумов отримання однотипного волокна з застосуванням різних агрегатів під час механічної обробки стебел матеріалу. Для покращення умов обробки стебел у м'яльній частині агрегату, сировину попередньо необхідно паралелізувати з розташуванням елементів шару в осьовому напрямку агрегату. Паралелізація стебел досягається витяжкою шару оброблюваного матеріалу за рахунок різниці лінійних швидкостей м'яльних пар; при цьому швидкість руху матеріалу в кожній подальшій м'яльній парі більша, ніж у попередній. Попередньо пром'ятий у м'яльній частині агрегату шар матеріалу надходить до тріпальної частини. З останньої м'яльної пари шар надходить до вузла живлення, що подає матеріал до тріпального барабана. Робочими органами тріпального барабана є радіально розташовані бильні планки та гребені. При обертанні тріпального барабана з великою швидкістю бильні планки і гребені почергово впливають на шар матеріалу, що обробляється, і за рахунок зміни напрямку відносної швидкості відбувається зміна абсолютної швидкості елементів шару при дії планки і гребенів. При збільшенні глибини заходження рифлів підвищується тиск на шар матеріалу, що обробляється. При використанні рифлених вальців стебла проходять шлях ламаної лінії. При обробці волокна на трясильних машинах з верхнім гребеневим полем і голчастим транспортером, швидкість руху матеріалу в трясильній частині його визначається кутом випередження, величини заходження трясильних голок між голками транспортера та швидкістю транспортера. Встановлено, що для посилення процесу м'яття верхні вальці приводяться в обертання від нижніх вальців завдяки зчепленню рифлів через шар оброблюваного матеріалу, а не за допомогою шестерень. Ефективність роботи трясильних машин залежить від ряду факторів, до яких належать швидкість просування матеріалу в гребеневому полі, кількість хитань голок гребеневих валиків за одиницю часу, щільність завантаження матеріалу, кут випередження, розмах голок та положення решітки щодо кінчиків голок. Обґрунтовано доцільність використання у процесі отримання однотипного волокна льону м'яльних вальців планчастого типу з поступовим збільшенням їх окружної швидкості у напрямку руху матеріалу, що забезпечує ковзання матеріалу щодо кромки рифля вальця, та забезпечує інтенсифікацію процесу руйнування зв'язку між волокном та деревиною стебла.