ВІЙСКОВОПОЛОНЕНІ НА СУМЩИНІ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У статті досліджується становище військовополонених армій Центральних держав, які в роки Першої світової війни перебували на Сумщині. Термін «Сумщина» щодо зазначеного періоду умовний — фактично йдеться про території, які перебували в складі чотирьох губерній: Харківської (Сумський, Лебединський повіти), Полтавської (Роменський, частково Гадяцький, Прилуцький, Лохвицький і Зіньківський повіти), Чернігівської (Конотопський, Кролевецький, Глухівський повіти, частина Новгород-Сіверського повіту) і Курської (Путивльський, частково, Суджанський повіти). Ці губернії в період воєнних дій були тиловими, тож тут розміщувалися контингенти військовополонених армій Центральних держав. Проаналізовано кількісний склад військовополонених, висвітлено правове та соціально-побутове становище полонених німецької та австро-угорської армій, а також відмінності у ставленні до полонених залежно від етнічного походження. Розкривається їх залучення до праці в сільському господарстві та на промислових підприємствах. Досліджено ставлення до полонених з боку військової адміністрації, місцевої влади, власників підприємств, маєтків. Розкрито становище окремих соціальних груп, прирівняних у період війни до полонених, та їх залучення до трудової повинності. До наукового обігу введено значну кількість архівних джерел, матеріалів газет, особистих документів учасників і сучасників Першої світової війни, які дають можливість розкрити різні аспекти військового полону. Ключові слова: Перша світова війна, Сумщина, військовополонений, Лівобережна Україна, правова норма, тилова губернія, земство, трудова повинність.