ЕВОЛЮЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПТУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В БУДІВЕЛЬНОМУ СЕКТОРІ

Стаття націлена на встановлення еволюційних особливостей розвитку застосування концепту енергоефективності в будівельному секторі. Для вирішення основних завдань дослідження використано: метод систематизації, який дозволив визначити сукупність еволюційних аспектів становлення даного концепту; порівняльний аналіз, за допомогою якого було проведено співставлення основних змін на рівні епох розвитку концепту. Було виокремлено основні періоди становлення концепту енергоефективності в положеннях теоретико-емпіричних робіт, нормативно-правових засад, програмних документів та практиці. Серед вказаних періодів виокремлено: ядерну еру (1950-1960 рр.), пов’язану із орієнтиром суспільства на пошук надійних джерел енергетики, зокрема, ядерної, відсутністю згадок про енергоефективність, але акцентом на можливому дефіциті енергії; епоху нафтових криз (1970-і рр.), яка характеризується поглибленням проблем дефіциту енергоносіїв, орієнтирі на енергозбереженні та раціональному використанні енергії; епоха раціоналізації ринку (1980-1987 рр.), пов’язана із поширенням дискурсу енергоефективності у зв’язку з коливанням цін на енергоносії, високою залежністю країн від нафти; епоха екологічної свідомості (середина 1980-х – почато 2000-х рр.); використання концепції енергоефективності як засобу протистояння ринковим викликам та переваги у порівнянні із енергозбереженням (2000-2020-і рр.). Доведено, що в рамках п’ятого періоду відбувається впровадження енергоефективності в досліджуваній будівельній сфері. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості використання основних положень та характеристик щодо виникнення даного концепту у прогнозуванні його нових трендів в перспективі.