ПЕРСПЕКТИВИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ УРБІЦИДУ В МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВІ

Стаття присвячена аналізу урбіциду як агресивної злочинної стратегії, до якої вдається РФ з метою послабити українську державність та українську націю. Урбіцид являє собою насильницькі дії, спрямовані на знищення міст, міського способу життя та урбаністичного середовища. Урбіцид спрямований на досягнення результатів, бажаних для суб’єкта агресії та руйнівних для її об’єкта, що створює підстави кваліфікувати урбіцид як злочин. Актуальність статті зумовлена потребою включення поняття «урбіцид» в юридичний лексикон та міжнародне гуманітарне право. Це уможливить покарання суб’єктів, вина який у здійсненні злочину урбіциду буде доведена. Метою статті є аналіз задіяної РФ у війні проти України стратегії урбіциду як злочину, що має набути відповідної кваліфікації в міжнародному гуманітарному праві. У статті приділено увагу перспективам кваліфікації урбіциду як воєнного злочину. Наведено перелік воєнних злочинів, під опис яких підпадають акти урбіциду, здійсненого РФ в Україні під час повномасштабного вторгнення 2022-2023 років. Водночас показано, що руйнація міського середовища здійснюється не лише воєнними засобами, зокрема, через дезорганізацію, криміналізацію, руйнацію структур життєзабезпечення міста, інформаційно-психологічні операції, причому найбільшого ефекту ці засоби досягають у комплексному поєднанні. Аналіз дій РФ з руйнації українських міст свідчить, що злочин урбіциду є аспектом чи проявом злочину геноциду. На користь цього висновку свідчать і інші прояви геноциду, зафіксовані під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Трактовка урбіциду як акту геноциду поділяється багатьма дослідниками, і російська агресія в Україні додала аргументів прихильникам такої трактовки. В контексті відношення імперія-колонія урбіцид спрямовано на знищення урбаністичного середовища колишніх колоній. Оптика постколоніальної теорії дозволяє краще розуміти причини і механізми російського урбіциду в Україні. Цей напрям досліджень визначено як плідний, зокрема, для фіксації його результатів у міжнародному гуманітарному праві.