Ґенеза особистості у вимірі екзистенційної психології

Проблема становлення особистості займає одне із центральних місць у науковій антропології. Згідно із твердженням Г.В.Гребенькова дана проблема являє собою «теорію формування і самовиховання особистості, що розкриває свій зміст у демонстрації певних соціальних програм, які створюють оптимальну суспільну систему цінностей як організацію речей та ідей, а також систему правил внутрішнього самовдосконалення і саморозвитку людини, що в єдності забезпечує виникнення і розвиток особистості як цілісного і унікального духовно-тілесного феномену» [2, с.133] і має чисельні виміри дослідницьких концептів.