ВІЙСЬКОВОТВОРЧИЙ ВИМІР ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ЗУСИЛЬ ОУН (б) У ГАЛИЧИНІ (червень − серпень 1941 р.)

У статті акцентується на намаганнях діячів Організації українських націона­лістів (бандерівців) розгорнути та реалізувати справу формування збройних сил у вигляді «Української Національної Революційної Армії» в рамах національ­ного державотворчого процесу, який, зокрема, було означено проголошенням «Акта відновлення Української Державності» (30 червня 1941 р.). Представлено в узагальненій формі особистісний вимір згаданого вище процесу. Проаналізовано прояви розбудови військових структур у вигляді започаткування навчальних закладів навчально-вишкільного характеру із підготовки командного складу різного рівня. Окреслено географію їхнього існування, а також способи, унаслідок застосування яких вдалося продовжити діяльність окремих із них після закриття більшості унаслідок репресій та тиску з боку нацистських спецслужб та окупаційної влади. Означений комплекс подій представлено на тлі ставлення владних чинників нацистського окупаційного режиму до національних державницьких устремлінь. Визначено головні причини поступової еволюції проводу революційного крила націоналістичного руху до сприйняття та усвідомлення необхідності реалізації ідеї створення військових структур нерегулярного (партизанського) характеру. Наголошується на значенні ролі окремих соціальних чинників у постанні Українсь­кої Повстанської Армії та схожих за характером структур, які постали під егідою згаданого вище крила націоналістичного вітчизняного руху. У висвітленні теми використано публіцистичні та архівні матеріали підпілля, джерела мемуаристичного характеру. Проаналізовано деякі дискусійні положення із означеної проблематики, викладені у доробку окремих зарубіжних дослідників.