Питання адаптації та відновлення дошкільників та їхніх батьків у несприятливих обставинах життя

Вступ. Актуалізується питання запровадження своєчасного мобільного та гнучкого реагування на потреби дітей та батьків, що впливають на зміну їхнього ставлення та стимулюють необхідність у визначенні нових цілей та опануванні нових компетентностей для їх досягнення в несприятливих обставинах життя. Мета дослідження полягала у вивченні особливостей розуміння старшими дошкільниками та їхніми батьками несприятливих обставин життя та складеними у життєвому досвіді поведінковими моделями адаптації до них та подальшого відновлення. Теоретичні основи дослідження. Проаналізовано та узагальнено теоретичні і практичні аспекти процесу адаптації дошкільників у трьох напрямах: (1) адаптації дитини до сучасного соціального простору закладу дошкільної освіту; (2) впливу наслідків воєнного конфлікту на психологічний стан дітей та їхніх батьків з подальшим запровадженням психолого-педагогічного супроводу особистості дитини в контексті інтегрального підходу, як нерозривно зв'язаної взаємодії дитини з батьками, ровесниками та педагогами для отримання досвіду успішного вирішення різноманітних життєвих ситуацій; (3) уточнення поняття «несприятливі обставини», під яким розуміємо будь-який особистий досвід адаптації в стресовій або складній життєвій ситуації і відновлення своєї життєдіяльності в нових або змінених обставинах. Методи. Для розв’язання дослідницької проблеми було застосовано комплекс методів, зокрема: теоретичні, емпіричні, психолого-педагогічні, методи обробки даних, авторський онлайн-опитувальник «Розумію! Обираю! Дію!» (https://psr-uc.com/) для дітей та батьків. Опитування дошкільників здійснювалося на основі адаптації методу серійних малюнків і розповідей у кризовій психологічній допомозі І. Нікольської. Результати. Аналіз отриманих результатів емпіричного дослідження свідчить про значущі відмінності в сприйнятті дітей та їхніх батьків життєвих обставин як несприятливих. Для дошкільників несприятливим обставинами є ситуації, які потребують допомоги з боку інших, пов’язані зі складнощами в побудові взаємодії з оточуючими і мають сильний вплив на їх особистий стан і на стосунки в родині та з іншими. Більшість дітей зазначають, що часто опиняються в несприятливих умовах, водночас сприймають їх позитивно, оскільки батьки починають їм більше приділяти уваги. Для батьків несприятливі умови пов’язані зі станом здоров’я, із втратою і розлукою, з вирішенням фінансових питань. Вони рідше опиняються в таких ситуаціях і дуже негативно до них ставляться. Такі обставини мають певний вплив як на особистий стан батьків, так на стосунки в родині та з іншими людьми. Найхарактернішими емоціями для батьків і дітей у несприятливих умовах є страх, сум і гнів, почуття тривоги та безпорадності, які проявляються в більшому ступені у батьків, ніж у їхніх дітей. Діти почуваються більш самотніми, а дорослі відчувають погіршення самопочуття та потребу у виборі оптимального рішення, але мають утруднення з визначенням стратегій. На основі отриманих результатів важливим стає питання формування інтегральної компетентності дітей та батьків, що сприяє адаптації всієї родини до змін у сучасному середовищі. Умовою цього є опанування технологіями спільного застосування дітьми й батьками до себе та до оточення у будь-яких життєвих обставинах, що є доступними і зручними у використанні, гнучкими, ефективними, вимагають практики їх активного застосування, визначені в часі та навчання їм можливе на різних рівнях взаємодії і в різних формах. Висновки Важливими навичками адаптації та відновлення дитини дошкільного віку, є навички, пов’язані зі взаємодією з дорослими та однолітками, що дозволяє дошкільнику мобільно адаптувати до НО, а саме: (1) вміння відновлювати свій стан при сильному хвилюванні, тривозі, відчутті страху; (2) вміння шукати різні шляхи вирішення ситуації, яка сильно хвилює; (3) вміння відновлювати настрій та сили через улюблені ігри, заняття та справи; (4) вміння просити про допомогу у вирішені ситуації; (5) вміння залучати друзів до спільної гри чи справи.