{"title":"ПРОБЛЕМА ЦІННІСНО-СМИСЛОВОГО ЗНАЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У МЕЖАХ ПІДГОТОВКИ МУЗИКАНТА-ВИКОНАВЦЯ","authors":"О. С. Економова, Е. В. Макарова, В. Г. Яковенко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-13","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядається питання формування навичок самостійної роботи студентів, умови та методи їх розвитку й особливості проблемного типу навчання. Також приділяється увага проблемі формування професійно-творчої самореалізації та самовдосконалення особистості в умовах підготовки до інноваційної діяльності. У разі створення умов розвитку інноваційного потенціалу студента особливу увагу у змісті методологічних та технологічних впливів потрібно надавати розвитку самостійності, самоорганізації, самоосвіти, впровадженню інтегрованих методів використання індивідуально-професійного потенціалу музиканта-виконавця. Науково обґрунтовано методи активізації аналітичного мислення, слухового контролю. Висвітлено проблеми розвитку творчого потенціалу студентів шляхом самовдосконалення та співтворчості викладача та студента на заняттях. Визначено роль творчих занять як різноманітних форм удосконалення майстерності студента, висвітлено основні положення методики і практики на заняттях, надано рекомендації щодо форми організації самостійної роботи студентів. Оскільки витоком творчої самостійності є зацікавленість, то відповідно головним завданням викладача – заохочення і спонукання студентів до творчості. У статті проаналізовано стан дослідження самостійної роботи у науковій роботі; окреслено завдання для її вирішення. Намічено шляхи оволодіння аналітичними навичками: визначення мети, методів роботи над музичним матеріалом, позначення можливих труднощів у музичних творах, самостійне вирішення завдань методичного характеру, запропоновані відповідні форми самостійної роботи у навчальній діяльності студента. Запропоновані форми роботи студентів відкривають шляхи практичним формам неповторно-індивідуального самовиявлення та самоствердження особистісного «Я» кожного студента. Творчий підхід до організації самостійної роботи студентів повною мірою відповідає головній меті самореалізації людини – об’єктивації творчого потенціалу в формах предметної діяльності та одночасного розвитку, удосконалення та збагачення цього потенціалу.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-13","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ПРОБЛЕМА ЦІННІСНО-СМИСЛОВОГО ЗНАЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У МЕЖАХ ПІДГОТОВКИ МУЗИКАНТА-ВИКОНАВЦЯ
У статті розглядається питання формування навичок самостійної роботи студентів, умови та методи їх розвитку й особливості проблемного типу навчання. Також приділяється увага проблемі формування професійно-творчої самореалізації та самовдосконалення особистості в умовах підготовки до інноваційної діяльності. У разі створення умов розвитку інноваційного потенціалу студента особливу увагу у змісті методологічних та технологічних впливів потрібно надавати розвитку самостійності, самоорганізації, самоосвіти, впровадженню інтегрованих методів використання індивідуально-професійного потенціалу музиканта-виконавця. Науково обґрунтовано методи активізації аналітичного мислення, слухового контролю. Висвітлено проблеми розвитку творчого потенціалу студентів шляхом самовдосконалення та співтворчості викладача та студента на заняттях. Визначено роль творчих занять як різноманітних форм удосконалення майстерності студента, висвітлено основні положення методики і практики на заняттях, надано рекомендації щодо форми організації самостійної роботи студентів. Оскільки витоком творчої самостійності є зацікавленість, то відповідно головним завданням викладача – заохочення і спонукання студентів до творчості. У статті проаналізовано стан дослідження самостійної роботи у науковій роботі; окреслено завдання для її вирішення. Намічено шляхи оволодіння аналітичними навичками: визначення мети, методів роботи над музичним матеріалом, позначення можливих труднощів у музичних творах, самостійне вирішення завдань методичного характеру, запропоновані відповідні форми самостійної роботи у навчальній діяльності студента. Запропоновані форми роботи студентів відкривають шляхи практичним формам неповторно-індивідуального самовиявлення та самоствердження особистісного «Я» кожного студента. Творчий підхід до організації самостійної роботи студентів повною мірою відповідає головній меті самореалізації людини – об’єктивації творчого потенціалу в формах предметної діяльності та одночасного розвитку, удосконалення та збагачення цього потенціалу.