Research Notes最新文献

{"title":"МОГИЛЬНИК ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ БОРОМЛЯ (ЗА ДАНИМИ ЕТНІЧНОЇ КРАНІОСКОПІЇ)","authors":"Y. V. Dolzhenko","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-69-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-69-75","url":null,"abstract":"Антропологічний матеріал, як правило, вважається надійним історичним джерелом у вивченні етногенезу та етнічної історії народів. У статті вперше подаються краніоскопічні (неметричні) ознаки на черепах із могильника Боромля римського часу (черняхівська культура) (Тростянецький район Сумської обл.). Краніологічний матеріал з могильника зберігається у фондах Інституту археології Національної академії наук України. Автор особисто дослідив 23 черепа та їх фрагменти з поховань. Мета статті – ввести в науковий обіг нові краніоскопічні дані, дати загальну характеристику вибірки з с. Боромля (Сумської обл.). Визначити особливості досліджуваної групи за результатами етнічної краніоскопії. Було використано загальнонаукові (аналіз і синтез), антропологічні та статистичні методи. Для визначення особливостей досліджуваних чоловічих і жіночих черепів використовується краніоскопічна програма, котра включає п’ять ознак, які вперше дослідив О. Г. Козінцев. Шосту ознаку – надорбітні отвори – незалежно один від одного запропонували Й. Додо та Т. В. Томашевич. За наведеною програмою черепи розглядаються спільно, без поділу на чоловічу та жіночу серії. Вперше подаються частоти краніоскопічних ознак у краніологічній серії черняхівської культури Боромля. За даними етнічної краніоскопії встановлено, що черепи з ґрунтових поховань Північної України могильника Боромля, котре залишило населення черняхівської культури IV–VI ст. н. е., характеризується помірною частотою надорбітних отворів. Аналогії спостерігаються в групі черепів ІІІ–ІV ст. н. е з заходу України – Чернелів Руський. Визначено, що за ознакою підорбітний візерунок типу II досліджувана вибірка належить до південних європеоїдів, як і вибірка Чернелів-Руський. Відмінність цих груп полягає переважно тільки в потиличному індексі, за яким західна серія більш європеоїдна.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 35","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139790648","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ МЕТАБОЛІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА СХОЖІСТЬ НАСІННЯ, СЕРЕДНЮ КІЛЬКІСТЬ ЛИСТКІВ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ БУРЯКА СТОЛОВОГО","authors":"S. Pryplavko, V. Havii","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-47-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-47-54","url":null,"abstract":"Робота присвячена дослідженню дії метаболічно активних речовин таких як: МgSO4, убіхінон-10, вітамін Е, метіонін, параоксибензойна кислота (ПОБК), а також їх комбінацій у поєднаннях: вітамін Е та убіхінон-10; вітамін Е, метіонін та ПОБК; вітамін Е, метіонін, ПОБК та МgSO4 на показники схожості насіння, середньої кількості листків та врожайність буряка столового. За результатами досліджень було встановлено, що найкращий показник лабораторної схожості насіння спостерігався у варіантах із застосуванням для обробки насіння вітаміну Е. Він перевищував значення контролю на 39,4 %. Ефективно на польову схожість насіння буряка столового впливала ПОБК, яка перевищувала значення у контролі на 37,3 %. Вивчення впливу метаболічно активних речовин та їх комбінацій на середню кількість листків буряка столового проводили на чотирьох фазах онтогенезу. Найефективнішим препаратом у фазі четвертої пари справжніх листків був убіхінон-10, який на 7,9 % перевищив показники контролю. Найбільший вплив на середню кількість листків буряка столового у фазі змикання листків у міжряддях мали речовини убіхінон-10, метіонін та ПОБК, а також комбінація сполук з убіхінону-10 та вітаміну Е. Вони перевищували показники контролю на 48,5, 43,9, 37,9 та 43,9 % відповідно. У фазі розмикання листків у міжряддях найефективніший вплив проявили речовини ПОБК та метіонін. У фазі стиглості рослин на середню кількість листків найкраще вплинули комбінації вітаміну Е з убіхінону-10 та вітаміну Е, ПОБК з метіоніном. Дослідження впливу метаболічно активних речовин та їх комбінацій на показники біологічної врожайності буряка столового показали, що найкращий вплив спостерігався у варіантах із використанням вітаміну Е, ПОБК та метіоніну, які на 13,0 та 8,7 % перевищували показники отримані у контролі. Найкращий результат за показником господарської врожайності спостерігався у варіантах із застосуванням вітаміну Е, ПОБК та метіоніну, які перевищували контроль на 16,6 та 11,1 %. Отже, використання метаболічно активних речовин та їх комбінацій для обробки насіння перед висівом є доцільним для підвищення схожості насіння, накопичення органів асиміляції та збільшення врожайності буряка столового сорту Отаман.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"32 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139847540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФЕНОЛЬНІ СПОЛУКИ ВІВСА ПОСІВНОГО ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГУСЕЙ В ОНТОГЕНЕЗІ","authors":"O. Danchenko, D. Maiboroda, M. Danchenko, A. Angelovska","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-55-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-55-63","url":null,"abstract":"У складі вівса посівного наявні унікальні фенольні сполуки, що володіють потужною антиоксидантною активністю. Метою дослідження було з’ясування впливу біологічно активних сполук вівса посівного на антиоксидантну активність м’язової тканини гусей під час фізіологічної напруги формування ювенального пір’я. У 35-ти добовому віці гусенят за принципом аналогів було сформовано 3 групи (контрольну і 2 дослідні) по 26 голів. Птицю контрольної групи утримували на стандартному раціоні. Гусенятам І дослідної групи додавали водний екстракт вівса, а ІІ дослідної групи – еквівалентну кількість зеленої маси вівса. Забій птиці і відбір тканин для біохімічних досліджень проводили щотижнево з 35-ої до 63-ої доби. Встановлено, що в гусенят І дослідної групи впродовж усього досліду спостерігалось достовірне зниження вмісту продуктів ліпопероксидації порівняно з контролем (на 17,4–22,1%). Для ІІ дослідної групи гусей достовірне зниження вмісту продуктів ліпопероксидації у м’язової тканині встановлено у 49-ти і 56-добовому віці. На тлі фізіологічної напруги в 49-добових гусей додавання екстракту вівса до раціону сприяло більш потужній активізації антиоксидантної системи м’язової тканини: коефіцієнт антиоксидантної активності цієї тканини гусей І дослідної групи перевищив відповідний показник контрольної на 50,0 %, а ІІ дослідної – на 25,0 %. Встановлено достовірне збільшення середнього вмісту загальних ліпідів у м’язовій тканині обох дослідних груп гусей (на 16,3 % та 18,3 %) та стабілізуючий вплив вівса на вміст загальних ліпідів. Отже, незалежно від способів додавання до раціону гусей овес посівний сприяє підвищенню антиоксидантної активності м’язової тканини гусей. Однак більш стійкий антиоксидантний вплив спостерігався при додавання до раціону гусей екстракту вівса.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139788399","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПАВУКИ (ARACHNIDA: ARANEI) П’ЯТИ ЛІСОВИХ БІОТОПІВ ПОЛІСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА (ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)","authors":"K. V. Evtushenko, L. I. Kobzar","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-26-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-26-31","url":null,"abstract":"Поліський природний заповідник розташований в зоні мішаних лісів у фізико-географічній області Житомирське Полісся (Житомирська область, Україна). Перші дані про павуків заповідника були отримані В. Гур’яновою. Вона навела список 66 видів з п’яти лісових і одного болотного ценозів Перганського лісництва. Пізніше К. Євтушенко та Л. Кобзар повідомили про виявлення 51 виду з 14 родин в п’яти лісових ценозах Селезівського лісництва. Список павуків заповідника був поповнений 21 видом. Наразі надається список всіх виявлених видів та їх ценотичний розподіл. Дані були отримані на матеріалі, зібраному методом ґрунтових пасток у сосновому лісі лишайниковому, сосновому лісі зеленомоховому, сосново-березовому чорничному лісі, сосново-березовому молінієвому лісі та березово-дубово-в’язовому лісі. Матеріал становив 866 статевозрілих екземплярів павуків. Більшість виявлених видів мешкають на поверхні ґрунту або в підстилці. Це звичайні лісові види, які віддають перевагу вологим і затіненим умовам. Лише кілька видів є рідкісні для українського Полісся: Arctosa lutetiana (Simon, 1876) (відомий з Шацького національного природного парку, Mustelicosa dimidiata (Thorell, 1875) (відмічений в с. Козин біля Києва) та Zora sp. 1 і Zora sp. 2., які вірогідно представники одного виду, близького до Z. manicata Simon, 1878. Загальний список павуків Поліського природного заповідника склав 87 видів з 17 родин. Вперше було зафіксовано зараження павуків родини Liocranidae личинками мухи Ogcodes sp. (Diptera: Acroceridae). Зараженими були дві самиці павука Agroeca proxima (O. P.-Cambridge, 1871). Самиці були зібрані в сосновому лісі лишайниковому та березово-дубово-в’язовому лісі. Личинки локалізовані всередині черевця павуків біля епігастральної щілини. В статті наведені фотографії розташування личинок мухи всередині павука та зовнішнього вигляду личинок.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139790004","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ МЕТАБОЛІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА СХОЖІСТЬ НАСІННЯ, СЕРЕДНЮ КІЛЬКІСТЬ ЛИСТКІВ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ БУРЯКА СТОЛОВОГО","authors":"S. Pryplavko, V. Havii","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-47-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-47-54","url":null,"abstract":"Робота присвячена дослідженню дії метаболічно активних речовин таких як: МgSO4, убіхінон-10, вітамін Е, метіонін, параоксибензойна кислота (ПОБК), а також їх комбінацій у поєднаннях: вітамін Е та убіхінон-10; вітамін Е, метіонін та ПОБК; вітамін Е, метіонін, ПОБК та МgSO4 на показники схожості насіння, середньої кількості листків та врожайність буряка столового. За результатами досліджень було встановлено, що найкращий показник лабораторної схожості насіння спостерігався у варіантах із застосуванням для обробки насіння вітаміну Е. Він перевищував значення контролю на 39,4 %. Ефективно на польову схожість насіння буряка столового впливала ПОБК, яка перевищувала значення у контролі на 37,3 %. Вивчення впливу метаболічно активних речовин та їх комбінацій на середню кількість листків буряка столового проводили на чотирьох фазах онтогенезу. Найефективнішим препаратом у фазі четвертої пари справжніх листків був убіхінон-10, який на 7,9 % перевищив показники контролю. Найбільший вплив на середню кількість листків буряка столового у фазі змикання листків у міжряддях мали речовини убіхінон-10, метіонін та ПОБК, а також комбінація сполук з убіхінону-10 та вітаміну Е. Вони перевищували показники контролю на 48,5, 43,9, 37,9 та 43,9 % відповідно. У фазі розмикання листків у міжряддях найефективніший вплив проявили речовини ПОБК та метіонін. У фазі стиглості рослин на середню кількість листків найкраще вплинули комбінації вітаміну Е з убіхінону-10 та вітаміну Е, ПОБК з метіоніном. Дослідження впливу метаболічно активних речовин та їх комбінацій на показники біологічної врожайності буряка столового показали, що найкращий вплив спостерігався у варіантах із використанням вітаміну Е, ПОБК та метіоніну, які на 13,0 та 8,7 % перевищували показники отримані у контролі. Найкращий результат за показником господарської врожайності спостерігався у варіантах із застосуванням вітаміну Е, ПОБК та метіоніну, які перевищували контроль на 16,6 та 11,1 %. Отже, використання метаболічно активних речовин та їх комбінацій для обробки насіння перед висівом є доцільним для підвищення схожості насіння, накопичення органів асиміляції та збільшення врожайності буряка столового сорту Отаман.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139787893","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОНІТОРИНГ ВИДІВ РОСЛИН ТА ГРИБІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ПИРЯТИНСЬКИЙ» ТА СМАРАГДОВОГО ОБ’ЄКТУ № UA0000077","authors":"N. Mylenko, T. Bezpala, R. Churylovych, I. Tymchenko","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-7-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-7-17","url":null,"abstract":"В статті досліджується флора національного природного парку «Пирятинський» та Смарагдового об’єкту № UA0000077. Досліджено: кількість видів рослин та грибів, занесених до Червоної книги України; до Переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону; до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування; до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі; до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, що надає охоронний статус рослин та тварин в усьому світі (МСОП). Дослідження проводилися протягом 2012–2022 рр.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"131 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139849046","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПАВУКИ (ARACHNIDA: ARANEI) П’ЯТИ ЛІСОВИХ БІОТОПІВ ПОЛІСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА (ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)","authors":"K. V. Evtushenko, L. I. Kobzar","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-26-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-26-31","url":null,"abstract":"Поліський природний заповідник розташований в зоні мішаних лісів у фізико-географічній області Житомирське Полісся (Житомирська область, Україна). Перші дані про павуків заповідника були отримані В. Гур’яновою. Вона навела список 66 видів з п’яти лісових і одного болотного ценозів Перганського лісництва. Пізніше К. Євтушенко та Л. Кобзар повідомили про виявлення 51 виду з 14 родин в п’яти лісових ценозах Селезівського лісництва. Список павуків заповідника був поповнений 21 видом. Наразі надається список всіх виявлених видів та їх ценотичний розподіл. Дані були отримані на матеріалі, зібраному методом ґрунтових пасток у сосновому лісі лишайниковому, сосновому лісі зеленомоховому, сосново-березовому чорничному лісі, сосново-березовому молінієвому лісі та березово-дубово-в’язовому лісі. Матеріал становив 866 статевозрілих екземплярів павуків. Більшість виявлених видів мешкають на поверхні ґрунту або в підстилці. Це звичайні лісові види, які віддають перевагу вологим і затіненим умовам. Лише кілька видів є рідкісні для українського Полісся: Arctosa lutetiana (Simon, 1876) (відомий з Шацького національного природного парку, Mustelicosa dimidiata (Thorell, 1875) (відмічений в с. Козин біля Києва) та Zora sp. 1 і Zora sp. 2., які вірогідно представники одного виду, близького до Z. manicata Simon, 1878. Загальний список павуків Поліського природного заповідника склав 87 видів з 17 родин. Вперше було зафіксовано зараження павуків родини Liocranidae личинками мухи Ogcodes sp. (Diptera: Acroceridae). Зараженими були дві самиці павука Agroeca proxima (O. P.-Cambridge, 1871). Самиці були зібрані в сосновому лісі лишайниковому та березово-дубово-в’язовому лісі. Личинки локалізовані всередині черевця павуків біля епігастральної щілини. В статті наведені фотографії розташування личинок мухи всередині павука та зовнішнього вигляду личинок.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"27 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139849955","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОПІРНІСТЬ КОРОТКОСТЕБЛОВОГО ЖИТА ОЗИМОГО ЩОДО НАКОПИЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ У ЗЕРНІ","authors":"N. Simonenko, V. Skoryk","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-37-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-37-46","url":null,"abstract":"Перспективним напрямком селекції жита озимого в Україні є створення сортів толерантних щодо накопичення екотоксикантів, важких металів, радіонуклідів особливо у забруднених від військових дій чи техногенного впливу місцях. Ці властивості сортів жита повинні поєднуватись із короткостебловістю, високою стійкістю рослин до вилягання, крупним зерном високої якості цільового використання для хлібопечення, кормовиробництва, глибокої переробки, що дозволить отримувати екологічно безпечну житню сировину. Метою роботи було вивчити сортові особливості короткостеблового жита озимого різних морфотипів щодо рівня накопичення екотоксикантів, а також вивчити вплив погодних умов вирощування на здатність зразків акумулювати радіонукліди, намітити шляхи використання потенціалу зразків із стабільно низьким накопиченням радіонуклідів у селекційних програмах. Визначення вмісту 137Cs і 90Sr у зерні короткостеблового жита озимого з альтернативними ознаками здійснювали гамма-радіометричним методом. Вихідний матеріал – 5 сортів і 25 популяцій жита озимого з альтернативними ознаками, які є носіями домінантної короткостебловості (ген Hl), резистентності до бурої і листової іржі (ген Rd), борошнистої роси (гени Er), стеблової іржі (ген Sr), рецесивної крупнозерності (гени lg і tg). Жито озиме не є активним аккумулятором радіонуклідів навіть у забруднених зонах, діапазон вмісту їх варіює в межах нижче ГДК: за цезієм 3,3 – 13,9 Бк/кг, за стронцієм 6,4 – 22,3 Бк/кг. Щодо вмісту 90Sr розподіл зразків за групами накопичення близький до нормального, тоді, як за 137Cs крива розподілу здвинута в бік зразків з низьким накопиченням. В якості вихідного матеріалу для селекції на стабільно низький сумарний вміст радіонуклідів – це зразки № 8 (Альдана), 20, 23 (Ласкаве). Вихідним матеріалом для селекції на стабільно низьке накопичення радіонуклідів із низьким варіюванням ознаки є зразки № 8, 20, 23. Ці зразки доцільні для включення їх в асортимент зразків при вирощуванні жита у зонах техногенного забруднення, а також зразки № 12 (Оріана), 16, 24, Алатир. Зразки № 2 і 7 (іноземний гібрид і Єліка) можна використовувати у селекційних програмах, як стандарти, що характеризуються найбільш високим рівнем вмісту 137Cs і 90Sr.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"33 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139850472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РАРИТЕТНА СКЛАДОВА ФЛОРИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ БАСЕЙНУ РІЧКИ УДАЙ","authors":"L. Loban","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-18-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-18-25","url":null,"abstract":"Стаття інформує про перелік рідкісних видів рослин басейну річки Удай регіонального рівня (Полтавська та Чернігівська область). Встановлено, що сучасний список регіонально рідкісних видів рослин досліджуваного регіону складає 109 видів. Серед них найчисельнішою є група видів, що належить до відділу Magnoliophyta – 99 видів (90,75 %), також представлені відділи Pinophyta, Lycopodiophyta, Equisetophyta та Polypodiophyta. За природоохоронним статусом, серед видів переважає група «рідкісні» (78; 71,5 %) та група «вразливі» (24; 22 %). Стан охопленості охороною популяцій рідкісних видів, засвідчує про те, що більшість популяцій регіонально рідкісних видів досліджуваного регіону охоплені охороною. Вони охороняються на територіях об’єктів природно-заповідної мережі Чернігівської та Полтавської областей. Еталонними територіями збереження популяцій регіонально рідкісних видів басейну є такі об’єкти: Національні природні парки «Ічнянський» та «Пирятинський», заказники загальнодержавного значення «Дорогинський» (Прилуцький р-н) та «Червонобережжя» (Пирятинський р-н).","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139788023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІКРОКРИСТАЛІЗАЦІЯ СЛИНИ ЯК МАРКЕРНИЙ ПОКАЗНИК ФІЗІОЛОГІЧНИХ ТА ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ","authors":"V. Sheiko, D. Sutormin","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-76-83","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-76-83","url":null,"abstract":"Представлена робота присвячена дослідженню нових підходів до неінвазивних методик на прикладі мікрокристалізації слини. Слина – як одна з біологічних рідин яку можна зібрати атравматичним шляхом, стає майбутнім критерієм оцінки в медико-біологічній галузі, що дає змогу діагностики фізіологічних та патофізіологінчих процеси в живих системах в тому числі і в людському організмі. Спираючись на наукові дослідження європейських та вітчизняних вчених вирізняють 5 типів мікрокристалізації слини. В роботах вчених описане структуроутворення різних типів кристалів та організації мікрокристалічного малюнку біологічного зразка. Проведена оцінка та порівняння різних патофізіологічних процесів та кристалізацією слини, що створює підстави для введення цього критерію як важливого підчас діагностичних заходів. В умовах хронічного стресу на фоні агрессивного, тривалого по часу подразника відбувається поява ІV типу мікрокристалізації слини, та зміна співвідношення між ІІ та ІІІ типом мікрокристалізації слини в залежності від сили стресора. При захворюваннях органів травлення різні типи кристалізації характерні для різних типів кислотності шлунку, чим вища кислотність тим вищій номер типу кристалізації, так само як з ураженням панкреатобіліарної системи. Карієсогенні ураження, в стоматології, характеризуються здатністю емалі чинити опір, тобто бути резистентними, найчастіше, це І тип мікрокристалоутворення. Дослідження слини є багатообіцяючою методикою для подальшого розвитку що дозволить використовувати її більш широко.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"4 3-4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139847796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}