Research Notes最新文献

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ JITSI MEET ТА MOODLE ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЙ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ У РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ","authors":"О. Л. Горошко","doi":"10.31654/2663-4902-2023-pp-4-64-72","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2023-pp-4-64-72","url":null,"abstract":"В останні роки ситуація в Україні накладає на навчальний процес суттєві обмеження: епідемія ковіду, війна примусили шукати для традиційного «аудиторного» навчального процесу інші шляхи. Очевидним шляхом подолання такого роду проблем є застосування Інтернет-технологій. З цією метою у навчальному процесі широко використовуються системи управління навчанням, серед яких найбільшою популярністю користується Moodle. Ця система широко використовується для дистанційного навчання і в нашому навчальному закладі. Але таки системи (і Moodle у цьому плані не виключення) на жаль не мають у складі повноцінного модуля для проведення відео-конференцій, а для дистанційного навчання саме він грає ключову роль. Ця проблема може бути вирішуються шляхом використання популярних систем Zoom і Skype. Для широкого загалу використання цих систем є цілком зручним, але вони не здатні працювати в деяких країнах, наприклад, в Китаї. До того ж, ці системи працюють самостійно, за межами Moodle і мають ще й певні обмеження. Всіх цих недоліків позбавлена система для проведення відеоконференцій та онлайн-спілкування Jitsi Meet. Це безкоштовне рішення, що дозволяє працювати з контингентом студентів в будь-який країні світу. Більше того, розробники системи передбачили можливість підключення її до складу Moodle, що дозволяє створювати інтерактивні навчальні ресурси для навчання в режимі реального часу безпосередньо на сторінках курсу. У статті розглядається практичний механізм інтеграції системи з Moodle, що мало висвітлюється у літературі. Інтеграція Jitsi Meet з Moodle дозволяє планувати веб-конференції на сторінках курсів, мати протоколи про участь на конференції, відстежувати виконання діяльності, не мати обмежень за часом проведення зустрічей, ділитися екраном, здійснювати опитування, транслювати відео з YouTube та обговорювати його разом зі студентами і мати повний контроль модерації. А – головне – мати контрольоване середовище для живого спілкування зі студентами, які можуть знаходитися в будь-якій точці світу.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"121 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140370143","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОІНДИКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ СТАВКА ЗАЗИМ’Є НА ТЕРИТОРІЇ ІЧНЯНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ","authors":"S. Pasichnyk, M. Bilyk, O. Shulga","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-32-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-32-36","url":null,"abstract":"В статті представлений аналіз макрозообентоса одного з найбільших ставків на території важливого природоохоронного об’єкта Чернігівської області – Ічнянського національного природного парку. Надається інформація про основні групи тварин, що були виявлені під час досліджень фауни бентичної зони ставка Зазим’є, що розташований в заплаві річки Іченька, яка протікає по території ІНПП. Аналіз фауни надається на основі проб, що було взято на різних ділянках ставка. З’ясовано присутність в макрозообентосі представників 13 основних груп безхребетних тварин: плоскі черви, олігохети, п’явки, черевоногі молюски, двостулкові молюски, ракоподібні, павукоподібні (водні кліщі), клопи, жуки, личинки волохокрильців, личинки бабок, личинки довговусих двокрилих комах, личинки коротковусих двокрилих комах. Отримані результати використані для визначення якісного стану води методом біоіндикації. Як метод біологічної оцінки якості води було використано Індекс Вудивісса. Цей індекс використовується для дослідження водойм помірного поясу та дає оцінку їхнього стану за десятибальною шкалою. З’ясовано, що в макрозообентосі ставка Зазим’є відсутні личинки представників рядів Веснянки та Одноденки. Серед личинок комах ряду Волохокрильці було знайдено представників лише одного виду – Phryganea grandis. Всі ці дані свідчать про середній ступінь забруднення води в ставку, що досліджувався. На основі цього аналізу було визначено біотичний індекс ТВІ, що дорівнює 6. Цей біотичний індекс свідчить про екологічний стан води в ставку Зазим’є як помірно забруднений.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139788086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФЕНОЛЬНІ СПОЛУКИ ВІВСА ПОСІВНОГО ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГУСЕЙ В ОНТОГЕНЕЗІ","authors":"O. Danchenko, D. Maiboroda, M. Danchenko, A. Angelovska","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-55-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-55-63","url":null,"abstract":"У складі вівса посівного наявні унікальні фенольні сполуки, що володіють потужною антиоксидантною активністю. Метою дослідження було з’ясування впливу біологічно активних сполук вівса посівного на антиоксидантну активність м’язової тканини гусей під час фізіологічної напруги формування ювенального пір’я. У 35-ти добовому віці гусенят за принципом аналогів було сформовано 3 групи (контрольну і 2 дослідні) по 26 голів. Птицю контрольної групи утримували на стандартному раціоні. Гусенятам І дослідної групи додавали водний екстракт вівса, а ІІ дослідної групи – еквівалентну кількість зеленої маси вівса. Забій птиці і відбір тканин для біохімічних досліджень проводили щотижнево з 35-ої до 63-ої доби. Встановлено, що в гусенят І дослідної групи впродовж усього досліду спостерігалось достовірне зниження вмісту продуктів ліпопероксидації порівняно з контролем (на 17,4–22,1%). Для ІІ дослідної групи гусей достовірне зниження вмісту продуктів ліпопероксидації у м’язової тканині встановлено у 49-ти і 56-добовому віці. На тлі фізіологічної напруги в 49-добових гусей додавання екстракту вівса до раціону сприяло більш потужній активізації антиоксидантної системи м’язової тканини: коефіцієнт антиоксидантної активності цієї тканини гусей І дослідної групи перевищив відповідний показник контрольної на 50,0 %, а ІІ дослідної – на 25,0 %. Встановлено достовірне збільшення середнього вмісту загальних ліпідів у м’язовій тканині обох дослідних груп гусей (на 16,3 % та 18,3 %) та стабілізуючий вплив вівса на вміст загальних ліпідів. Отже, незалежно від способів додавання до раціону гусей овес посівний сприяє підвищенню антиоксидантної активності м’язової тканини гусей. Однак більш стійкий антиоксидантний вплив спостерігався при додавання до раціону гусей екстракту вівса.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"334 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139848448","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОПІРНІСТЬ КОРОТКОСТЕБЛОВОГО ЖИТА ОЗИМОГО ЩОДО НАКОПИЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ У ЗЕРНІ","authors":"N. Simonenko, V. Skoryk","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-37-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-37-46","url":null,"abstract":"Перспективним напрямком селекції жита озимого в Україні є створення сортів толерантних щодо накопичення екотоксикантів, важких металів, радіонуклідів особливо у забруднених від військових дій чи техногенного впливу місцях. Ці властивості сортів жита повинні поєднуватись із короткостебловістю, високою стійкістю рослин до вилягання, крупним зерном високої якості цільового використання для хлібопечення, кормовиробництва, глибокої переробки, що дозволить отримувати екологічно безпечну житню сировину. Метою роботи було вивчити сортові особливості короткостеблового жита озимого різних морфотипів щодо рівня накопичення екотоксикантів, а також вивчити вплив погодних умов вирощування на здатність зразків акумулювати радіонукліди, намітити шляхи використання потенціалу зразків із стабільно низьким накопиченням радіонуклідів у селекційних програмах. Визначення вмісту 137Cs і 90Sr у зерні короткостеблового жита озимого з альтернативними ознаками здійснювали гамма-радіометричним методом. Вихідний матеріал – 5 сортів і 25 популяцій жита озимого з альтернативними ознаками, які є носіями домінантної короткостебловості (ген Hl), резистентності до бурої і листової іржі (ген Rd), борошнистої роси (гени Er), стеблової іржі (ген Sr), рецесивної крупнозерності (гени lg і tg). Жито озиме не є активним аккумулятором радіонуклідів навіть у забруднених зонах, діапазон вмісту їх варіює в межах нижче ГДК: за цезієм 3,3 – 13,9 Бк/кг, за стронцієм 6,4 – 22,3 Бк/кг. Щодо вмісту 90Sr розподіл зразків за групами накопичення близький до нормального, тоді, як за 137Cs крива розподілу здвинута в бік зразків з низьким накопиченням. В якості вихідного матеріалу для селекції на стабільно низький сумарний вміст радіонуклідів – це зразки № 8 (Альдана), 20, 23 (Ласкаве). Вихідним матеріалом для селекції на стабільно низьке накопичення радіонуклідів із низьким варіюванням ознаки є зразки № 8, 20, 23. Ці зразки доцільні для включення їх в асортимент зразків при вирощуванні жита у зонах техногенного забруднення, а також зразки № 12 (Оріана), 16, 24, Алатир. Зразки № 2 і 7 (іноземний гібрид і Єліка) можна використовувати у селекційних програмах, як стандарти, що характеризуються найбільш високим рівнем вмісту 137Cs і 90Sr.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 41","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139790453","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОІНДИКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ СТАВКА ЗАЗИМ’Є НА ТЕРИТОРІЇ ІЧНЯНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ","authors":"S. Pasichnyk, M. Bilyk, O. Shulga","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-32-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-32-36","url":null,"abstract":"В статті представлений аналіз макрозообентоса одного з найбільших ставків на території важливого природоохоронного об’єкта Чернігівської області – Ічнянського національного природного парку. Надається інформація про основні групи тварин, що були виявлені під час досліджень фауни бентичної зони ставка Зазим’є, що розташований в заплаві річки Іченька, яка протікає по території ІНПП. Аналіз фауни надається на основі проб, що було взято на різних ділянках ставка. З’ясовано присутність в макрозообентосі представників 13 основних груп безхребетних тварин: плоскі черви, олігохети, п’явки, черевоногі молюски, двостулкові молюски, ракоподібні, павукоподібні (водні кліщі), клопи, жуки, личинки волохокрильців, личинки бабок, личинки довговусих двокрилих комах, личинки коротковусих двокрилих комах. Отримані результати використані для визначення якісного стану води методом біоіндикації. Як метод біологічної оцінки якості води було використано Індекс Вудивісса. Цей індекс використовується для дослідження водойм помірного поясу та дає оцінку їхнього стану за десятибальною шкалою. З’ясовано, що в макрозообентосі ставка Зазим’є відсутні личинки представників рядів Веснянки та Одноденки. Серед личинок комах ряду Волохокрильці було знайдено представників лише одного виду – Phryganea grandis. Всі ці дані свідчать про середній ступінь забруднення води в ставку, що досліджувався. На основі цього аналізу було визначено біотичний індекс ТВІ, що дорівнює 6. Цей біотичний індекс свідчить про екологічний стан води в ставку Зазим’є як помірно забруднений.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"42 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139847594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РАРИТЕТНА СКЛАДОВА ФЛОРИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ БАСЕЙНУ РІЧКИ УДАЙ","authors":"L. Loban","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-18-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-18-25","url":null,"abstract":"Стаття інформує про перелік рідкісних видів рослин басейну річки Удай регіонального рівня (Полтавська та Чернігівська область). Встановлено, що сучасний список регіонально рідкісних видів рослин досліджуваного регіону складає 109 видів. Серед них найчисельнішою є група видів, що належить до відділу Magnoliophyta – 99 видів (90,75 %), також представлені відділи Pinophyta, Lycopodiophyta, Equisetophyta та Polypodiophyta. За природоохоронним статусом, серед видів переважає група «рідкісні» (78; 71,5 %) та група «вразливі» (24; 22 %). Стан охопленості охороною популяцій рідкісних видів, засвідчує про те, що більшість популяцій регіонально рідкісних видів досліджуваного регіону охоплені охороною. Вони охороняються на територіях об’єктів природно-заповідної мережі Чернігівської та Полтавської областей. Еталонними територіями збереження популяцій регіонально рідкісних видів басейну є такі об’єкти: Національні природні парки «Ічнянський» та «Пирятинський», заказники загальнодержавного значення «Дорогинський» (Прилуцький р-н) та «Червонобережжя» (Пирятинський р-н).","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"405 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139848183","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ","authors":"V. Sheiko, I. Anisov","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-64-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-64-68","url":null,"abstract":"Медико-біологічними дослідженнями доведено, що до 40-річного віку у людини нирки зазвичай вже втрачають близько 40 % своїх функціональних можливостей. Це означає значну втрату здатності організму “фільтрувати” токсини і виводити їх з організму. Захворювання нирок – це захворювання, пов’язані з патологічними змінами в органах сечостатевої системи. Частіше зустрічаються: запальні захворювання нирок (пієлонефрит, піонефроз, туберкульоз нирки), сечового міхура (цистит), сечовипускального каналу (уретрит). Хвороби нирок часто мають безсимптомний перебіг патологічного процесу. Тому більшість людей звертають увагу, коли вже з’являються симптоми патології, що розвивається, і процес переходить в хронічний. Пієлонефрит і сечокам’яна хвороба складають до 70 % всієї урологічної патології. Ці захворювання з різною частотою зустрічаються у всіх вікових групах. Жінки 30-40 років страждають пієлонефритами в 4–5 разів частіше, ніж чоловіки, що обумовлене анатомічними особливостями будови і розташування жіночої уретри. За даними патологоанатомічної статистики, пієлонефрити виявляються до 20 % всіх розтинів, хоча за життя цей діагноз був встановлений не більше ніж в 1/4 частини хворих. 25 % людей, що перенесли гострий пієлонефрит, через 2–2,5 роки встановлюють хронічну форму захворювання. Метою нашого дослідження є вивчення біохімічних та клінічних показників крові на фоні хронічного пієлонефриту у жінок 22–35 років. На тлі хронічного пієлонефриту у жінок спостерігається достовірне підвищення вмісту загального білірубіну, креатиніну, сечовини та показника тимолової проби, що вказує на наявність запального процесу та порушення функціонування нирок. В периферійній крові спостерігається лейкоцитоз за рахунок збільшення нейтрофілів та моноцитів, що також вказує на запальний процес. Особливу увагу слід звернути, що майже всі показники периферійної крові жінок, які страждають на хронічний пієлонефрит, значно перебільшують такі показники практично здорових жінок, але при цьому вони знаходяться на верхній межі клінічних референтних показників.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139849322","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОГИЛЬНИК ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ БОРОМЛЯ (ЗА ДАНИМИ ЕТНІЧНОЇ КРАНІОСКОПІЇ)","authors":"Y. V. Dolzhenko","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-69-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-69-75","url":null,"abstract":"Антропологічний матеріал, як правило, вважається надійним історичним джерелом у вивченні етногенезу та етнічної історії народів. У статті вперше подаються краніоскопічні (неметричні) ознаки на черепах із могильника Боромля римського часу (черняхівська культура) (Тростянецький район Сумської обл.). Краніологічний матеріал з могильника зберігається у фондах Інституту археології Національної академії наук України. Автор особисто дослідив 23 черепа та їх фрагменти з поховань. Мета статті – ввести в науковий обіг нові краніоскопічні дані, дати загальну характеристику вибірки з с. Боромля (Сумської обл.). Визначити особливості досліджуваної групи за результатами етнічної краніоскопії. Було використано загальнонаукові (аналіз і синтез), антропологічні та статистичні методи. Для визначення особливостей досліджуваних чоловічих і жіночих черепів використовується краніоскопічна програма, котра включає п’ять ознак, які вперше дослідив О. Г. Козінцев. Шосту ознаку – надорбітні отвори – незалежно один від одного запропонували Й. Додо та Т. В. Томашевич. За наведеною програмою черепи розглядаються спільно, без поділу на чоловічу та жіночу серії. Вперше подаються частоти краніоскопічних ознак у краніологічній серії черняхівської культури Боромля. За даними етнічної краніоскопії встановлено, що черепи з ґрунтових поховань Північної України могильника Боромля, котре залишило населення черняхівської культури IV–VI ст. н. е., характеризується помірною частотою надорбітних отворів. Аналогії спостерігаються в групі черепів ІІІ–ІV ст. н. е з заходу України – Чернелів Руський. Визначено, що за ознакою підорбітний візерунок типу II досліджувана вибірка належить до південних європеоїдів, як і вибірка Чернелів-Руський. Відмінність цих груп полягає переважно тільки в потиличному індексі, за яким західна серія більш європеоїдна.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"20 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139850431","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОНІТОРИНГ ВИДІВ РОСЛИН ТА ГРИБІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ПИРЯТИНСЬКИЙ» ТА СМАРАГДОВОГО ОБ’ЄКТУ № UA0000077","authors":"N. Mylenko, T. Bezpala, R. Churylovych, I. Tymchenko","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-7-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-7-17","url":null,"abstract":"В статті досліджується флора національного природного парку «Пирятинський» та Смарагдового об’єкту № UA0000077. Досліджено: кількість видів рослин та грибів, занесених до Червоної книги України; до Переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону; до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування; до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі; до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, що надає охоронний статус рослин та тварин в усьому світі (МСОП). Дослідження проводилися протягом 2012–2022 рр.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139789221","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ","authors":"V. Sheiko, I. Anisov","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-2-64-68","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-2-64-68","url":null,"abstract":"Медико-біологічними дослідженнями доведено, що до 40-річного віку у людини нирки зазвичай вже втрачають близько 40 % своїх функціональних можливостей. Це означає значну втрату здатності організму “фільтрувати” токсини і виводити їх з організму. Захворювання нирок – це захворювання, пов’язані з патологічними змінами в органах сечостатевої системи. Частіше зустрічаються: запальні захворювання нирок (пієлонефрит, піонефроз, туберкульоз нирки), сечового міхура (цистит), сечовипускального каналу (уретрит). Хвороби нирок часто мають безсимптомний перебіг патологічного процесу. Тому більшість людей звертають увагу, коли вже з’являються симптоми патології, що розвивається, і процес переходить в хронічний. Пієлонефрит і сечокам’яна хвороба складають до 70 % всієї урологічної патології. Ці захворювання з різною частотою зустрічаються у всіх вікових групах. Жінки 30-40 років страждають пієлонефритами в 4–5 разів частіше, ніж чоловіки, що обумовлене анатомічними особливостями будови і розташування жіночої уретри. За даними патологоанатомічної статистики, пієлонефрити виявляються до 20 % всіх розтинів, хоча за життя цей діагноз був встановлений не більше ніж в 1/4 частини хворих. 25 % людей, що перенесли гострий пієлонефрит, через 2–2,5 роки встановлюють хронічну форму захворювання. Метою нашого дослідження є вивчення біохімічних та клінічних показників крові на фоні хронічного пієлонефриту у жінок 22–35 років. На тлі хронічного пієлонефриту у жінок спостерігається достовірне підвищення вмісту загального білірубіну, креатиніну, сечовини та показника тимолової проби, що вказує на наявність запального процесу та порушення функціонування нирок. В периферійній крові спостерігається лейкоцитоз за рахунок збільшення нейтрофілів та моноцитів, що також вказує на запальний процес. Особливу увагу слід звернути, що майже всі показники периферійної крові жінок, які страждають на хронічний пієлонефрит, значно перебільшують такі показники практично здорових жінок, але при цьому вони знаходяться на верхній межі клінічних референтних показників.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":" 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139789545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}