Pedagogical Sciences Theory and Practice最新文献

{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ СЕРВІСІВ І РЕСУРСІВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ","authors":"О. С. Пономарьов","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-19","url":null,"abstract":"Статтю присвячено реалізації можливостей цифрових освітніх сервісів і ресурсів в умовах розвитку технологій змішаного навчання. Вона висуває мету вивчення цього питання – розкрити потенціал цифрових інструментів в освітньому процесі та визначити їх переваги в змішаному навчанні. Стаття розпочинається постановкою проблеми, у якій вказується на необхідність використання цифрових освітніх сервісів і ресурсів, аналізуються попередні дослідження та публікації, що стосуються цієї проблеми. Особлива увага приділяється невирішеним аспектам цієї проблеми, які становлять центральну частину статті. Далі презентується мета статті, яка полягає у введенні нових фактів, висновків, рекомендацій та закономірностей, пов’язаних з реалізацією цифрових освітніх сервісів і ресурсів у змішаному навчанні. Ця мета виокремлюється як новаторська та відмінна від сучасних підходів до проблеми. Основна частина статті пропонує виклад матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У цьому розділі розглядаються основні принципи та можливості цифрових освітніх сервісів і ресурсів, як-от використання цифрових платформ, інтерактивність навчання та індивідуалізація процесу. У заключній частині статті надаються висновки та перспективи подальших розробок у цьому напрямі. Висновки підсумовують отримані результати дослідження та підтримують основну ідею статті про значущість цифрових освітніх сервісів і ресурсів у змішаному навчанні. Також наголошується на необхідності подальшого розвитку цифрової освіти і сприянні інноваційним підходам до освітнього процесу.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"125 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124054362","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ ІДІОМАТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗАСОБОМ ІКТ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ","authors":"Катерина Бровко, А. П. Дурдас, Д. О. Сопова","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-03","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання вивчення ідіоматики англійської мови засобом ІКТ як детермінанти розвитку креативності та пізнавального інтересу студентів під час практичних занять з дисциплін «Практика усного і писемного мовлення: англійська мова», «Практикум англійської мови». Виокремлено освітній потенціал впровадження методу, який містить метафоричні відображення, а також дослідження особливостей вивчення ідіоматичних виразів засобом ІКТ як детермінанти розвитку креативності та пізнавального інтересу студентів на заняттях з дисциплін «Практика усного і писемного мовлення: англійська мова», «Практикум англійської мови». Теоретично обґрунтовано сутнісні характеристики феномену «ідіома», або «ідіоматичний вираз», згідно з Оксфордським словником англійської мови, що визначається як група слів, значення яких неможливо вивести з окремих слів, що її утворюють. Представлено та схарактеризовано типологію англійських ідіом за Дж. Вінгфілдом. Акцентовано увагу на доцільності використання методу аналогій та створення образів з метою припущення гіпотези про етимологічне походження ідіом. Наведено приклади виконання завдань з метою встановлення асоціацій між поняттями у вигляді розробки ребусів. Здійснено експериментальне дослідження щодо вивчення потенціалу впровадження методу, який містить метафоричні відображення, а також дослідження особливостей вивчення ідіоматичних виразів засобом ІКТ як детермінанти розвитку креативності та пізнавального інтересу студентів на заняттях з дисциплін «Практика усного і писемного мовлення: англійська мова», «Практикум англійської мови». Доведено, що застосування методу метафоричних зображень та ІКТ під час вивчення ідіоматики англійської мови сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців; урізноманітненню дидактичного інструментарію врахуванням різних каналів сприймання ними інформації; досягненню конкретно визначеної мети освітнього процесу, зокрема навчальної, розвивальної та виховної; вмотивуванню до навчання; врахуванню освітніх потреб; створенню сучасного освітнього середовища та онлайн-простору навчання; організації інноваційного освітнього процесу; інтеграції, диференціації, індивідуалізації, навчання тощо.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"115 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115668426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОТРЕБ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ТА ВИХОВАННІ МАЙБУТНІХ АКТОРІВ","authors":"Г. В. Локарєва, І. Т. Резниченко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-09","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі формування естетичних потреб у процесі професійної підготовки й виховання майбутніх акторів, зокрема висвітлено її теоретичне обґрунтування. На основі вивчення й усвідомлення змісту сучасних досліджень щодо представленої проблеми доведено її актуальність і водночас недостатню розробленість у позначеному контексті. Феномен потреби розглядається як поняття, що стосується найрізноманітніших сторін людського життя, є двигуном прогресу й джерелом активності особистості, постійно мотивуючи її до діяльності та розвитку. У статті схарактеризовано змістове наповнення понятійного конструкта «естетична потреба», який має двокомпонентний склад. Наводиться структурний аналіз феномену «естетичні потреби», обґрунтовується їх значущість і місце в системі естетичної свідомості. Представлено систему основних компонентів естетичної свідомості, вплив на професійну підготовку майбутніх спеціалістів театральної галузі. Формування й розвиток мотивованості до прекрасного є не менш необхідною професійною якістю для актора, ніж володіння фаховими вміннями й навичками. Визначено важливість підтримки естетичної активності в майбутніх акторів, джерелом якої є естетичні потреби. Підкреслено, що прагнення студента до вивчення мистецтва, виховання естетичних потреб стає для нього значно дієвішим в опануванні акторської майстерності, а здобуті знання – підґрунтям для нових творчих пошуків. Наведено основні освітні компоненти, спрямовані на формування естетичних потреб здобувача освіти, серед яких визначальне місце посідає психологія мистецтва. Підкреслено, що в процесі художньо-естетичного розвитку акторської особистості, формування її естетичних потреб дуже важливо застосовувати комплексний підхід до вивчення мистецтва, що дає змогу майбутнім акторам опанувати вміння змістовно сприймати й розуміти прекрасне в мистецтві, оцінювати художні твори, мати сталу потребу до прекрасного, довершеного, а також уміння реалізовувати естетичні надбання в акторській діяльності.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121799321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОЄКТНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"І. В. Брюховецька, Л. М. Височан, І. О. Самойленко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-13","url":null,"abstract":"Статтю присвячено питанням організації проєктної діяльності здобувачів закладів вищої освіти з метою підвищення дослідницької компетентності. У процесі дослідження висвітлено основні моменти, пов’язані з використанням методу проєктів; зазначено особливості, які визначають можливості впровадження проєктного навчання. Встановлено, що основу методу проєктів становить формування пізнавальних навичок у здобувачів, вміння незалежно конструювати свій багаж знань, орієнтуючись в інформаційному просторі, підвищення дослідницької компетентності. У проєктно орієнтованому або проєктному навчанні освітній процес організований навколо діяльності, яка керує діями студентів; здобувачі вивчають основні поняття та принципи дисципліни через проєкти. Цей підхід «навчання на практиці» допомагає мотивувати їх, оскільки здобувач відіграє активну роль у процесі. Під час експерименту автори розробили методологію проєктного навчання та сформували спільні компоненти, пов’язані з дослідницькою компетентністю майбутніх фахівців. Студентам пояснено мету, обґрунтування та актуальність їхньої участі в запропонованому дослідженні, яке було узгоджено з характером і метою курсу. Основним завданням дослідження, яке визначало результати проєктного навчання, було написання здобувачами академічної статті, яка б відповідала актуальній проблемі, пов’язаній з їхніми фаховими напрямами навчання, і наприкінці циклу була опублікована у фахових виданнях. У дослідженні брали участь 85 здобувачів з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Бердянського державного педагогічного університету. Від кожного університету була визначена 1 група здобувачів, яка розділена на 3 підгрупи у своєму закладі вищої освіти. У результаті дослідження змогли правильно опублікувати свою наукову статтю 7 груп здобувачів із 9 контрольних. Проведений експеримент підтвердив гіпотезу про позитивний вплив використання проєктного навчання на формування дослідницької компетентності здобувачів освіти.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122330118","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"О. Я. Стойка","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-10","url":null,"abstract":"Мета статті – висвітлити особливості формування інформаційно-цифрової компетентності вчителів в умовах дистанційного навчання в Україні з позиції практичного аспекту. Висвітлено трактування поняття «інформаційно-цифрова компетентність». Визначено, що інформаційно-цифрова компетентність містить інформаційну та медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, навички роботи з базами даних, навички роботи в мережі інтернет та етику роботи з інформацією. З’ясовано, що однією з професійних навичок, якою повинен володіти сучасний вчитель, є інформаційно-цифрова компетентність, тому що в сучасних умовах дуже важливо розвинути навички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями. Розкрито структуру інформаційно-цифрової компетентності згідно з професійним стандартом вчителя. Виявлено, що в умовах дистанційного навчання використання цифрових технологій у професійній діяльності вчителів дає можливості вдосконалити цілі, зміст, методи, форми організації, прийоми, засоби навчання і є одним із визначальних показників формування інформаційно-цифрової компетентності вчителів, оскільки є запорукою успішного впровадження дистанційного навчання. Підкреслено, що дистанційна освіта – один з головних напрямів програми реформування та модернізації системи вищої освіти України. Тому використання цифрових технологій навчання створює значні переваги перед звичайними методами навчання. З’ясовано, що в умовах дистанційного навчання опанування нових програмних засобів значно розширює зміст інформаційно-цифрової компетентності вчителів, тому вони активно використовують певні формати, характерні для дистанційного навчання. Розкрито особливості використання таких дистанційних платформ, як Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams та Zoom. Встановлено, що формування інформаційно-цифрової компетентності вчителів в умовах дистанційного навчання вимагає впровадження технологій дистанційного навчання в освітній процес та потребує глибокого розуміння та передання освітнього матеріалу.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127251939","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ПЕДАГОГІВ МЕТОДОМ РОЗВ’ЯЗКУ СИТУАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ З ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ","authors":"Р. В. Костенко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-08","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади розвитку соціальних навичок майбутніх менеджерів-педагогів методом розв’язку ситуаційних завдань з освітнього менеджменту. Проведено теоретичний аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених проблемі формування та розвитку соціальних навичок особистості, визначенню сутності поняття «соціальні навички» та його класифікації. Розкрито особливості ситуаційного підходу до освітнього менеджменту, що дозволяє розширити можливості застосування теорії систем та визначити зовнішні й внутрішні чинники впливу на педагогічну систему, якою управляє менеджер-педагог із розвиненими на належному рівні соціальними навичками. Розкрито сутність ситуаційного аналізу як одного з видів поглибленого дослідження конкретної соціальної ситуації проблемного характеру. Визначено типові об’єкти ситуаційного аналізу в освітньому менеджменті, як-от подія або випадок у закладі освіти, окремий працівник, трудовий колектив тощо. Визначено найважливіші аспекти в ситуаційному аналізі закладу освіти, що потребують дослідження. Розкрито сутність та специфіку застосування case-study як методу активного ситуаційного аналізу, що застосовується для аналізу альтернатив, ухвалення обґрунтованих управлінських рішень, розвитку навичок активного слухання під час групової дискусії щодо розв’язування ситуаційних завдань. Визначено сутність поняття «ситуаційне завдання з освітнього менеджменту», під яким у контексті цього дослідження розуміється конкретна проблемна ситуація, яка може виникнути в закладі освіти під час провадження освітньої діяльності або виконання інших завдань у процесі нематеріального виробництва та реалізації освітньої послуги. Запропоновано приклади ситуаційних завдань з розвитку соціальних навичок майбутніх менеджерів-педагогів, що можуть бути застосовані в освітньому процесі. У процесі дослідження зроблено висновок, що розв’язок ситуаційних завдань, предметом яких є соціальна взаємодія, є одним з активних методів, що дозволяє на належному рівні розвинути соціальні навички майбутніх менеджерів-педагогів під час професійної підготовки.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115449238","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДАПТАЦІЯ В ІНШОМОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНОЗЕМНИХ ФАХІВЦІВ З МЕДИЦИНИ","authors":"Ж. М. Рагріна, А. К. Репетун","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-14","url":null,"abstract":"У статті висвітлено визначення поняття «культурний шок», «культурна втома», «мовний шок». Розглянуто різні погляди щодо трактування терміна. Проаналізовано різні стадії культурного шоку. Авторами вивчено низку чинників, які впливають на процес адаптації та становлення ідентичності іноземних студентів, зокрема мовні та культурні бар’єри, культурний шок та інші фактори. Доведено роль міжгрупових відносин у формуванні ідентичності іноземного студента. Виокремлено й описано роль викладача в становленні ідентичності іноземного студента. Схарактеризовано гіпотезу афективного фільтра, розглянуто типи тривожності та їх вплив під час опанування іншої мови й становлення ідентичності іноземного студента. Розроблено рекомендації щодо створення сприятливого середовища для навчання і життя іноземних студентів у новій країні та запропоновано способи поліпшення якості навчання для новоприбулих інофонів. Описано ефективні методи та стратегії вивчення другої мови як важливого етапу адаптації та становлення ідентичності іноземних студентів. Приділено увагу концепції категоризації та теорії міжгрупової поведінки. Докладно висвітлено модель послідовності розвитку категорій, які впливають на вивчення другої мови. Авторами розглянуто фактори, що впливають на ефективність засвоєння другої іноземної мови. Розкрито поняття соціометричної, рефентометричної та етнолінгвістичної диференціації. Схарактеризовано й описано суперечності теорії етнолінгвістичної ідентичності. Приділено увагу опису соціально-освітньої моделі засвоєння іншої мови. Встановлено складники успішного опанування іноземної мови, наголошено на мотиваційному складнику. Акцентовано увагу на поєднанні мовних здібностей та інтегративної мотивації як на сполученні факторів, що впливають на адаптацію та становлення ідентичності іноземного студента в навчальній групі.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129877459","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ МОБІЛЬНОГО НАВЧАННЯ НА ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ","authors":"Т. М. Рідель, Т. О. Кириченко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-05","url":null,"abstract":"Розвиток цифрових технологій і прискорений темп життя спонукають тих, хто вивчає мову, використовувати мобільні пристрої та застосунки. Гнучкість, яку надають мобільні пристрої, змушує вчителів активніше використовувати мобільні ресурси. У статті аналізується сутність поняття MALL (mobile assisted language learning) – вивчення мови за допомогою мобільних пристроїв. Актуальність теми зумовлена тим, як мобільні технології можуть покращити процес вивчення іноземної мови дорослими, насамперед студентами. Робота базується на аналізі сучасних тенденцій та досліджень у цій галузі. Проаналізовано, як мобільні навчальні застосунки можна використовувати в режимі самонавчання і як їх можна застосовувати в поєднанні з очними заняттями, а також те, наскільки вивчення та викладання англійської мови залежить від використання мобільних пристроїв і застосунків. Це дослідження має на меті визначити переваги мобільного навчання і те, як мобільне навчання може доповнити заняття в аудиторії. У дослідженні розглядаються переваги мобільних інструментів навчання, здебільшого подкастів або мобільних застосунків, та аналізуються фактори, що впливають на загальну ефективність використання мобільного навчання, як-от залученість і мотивація студентів, можливість застосування особистісно орієнтованого підходу, технологічний прогрес та інновації у вивченні мови. Крім того, визначено та надано перелік недоліків, наявних при використанні мобільного вивчення мови, а саме відсутність сталого доступу до інтернету, менша функціональність мобільних застосунків порівняно зі стандартним комп’ютерним програмним забезпеченням, відсутність цифрової грамотності деяких викладачів. У статті також наголошується на застосуванні такої концепції навчання, як мікронавчання, та доводиться її ефективність. Окремо розглядається застосування флешкарток (Quizlet) та подкастингу (Podcasting) як елементів мікронавчання. Наприкінці статті розглядаються варіанти використання можливостей смартфонів для покращення мовленнєвих компетенцій дорослих та, зокрема, студентів університетів. Робота також фокусується на можливостях розвитку мобільного вивчення мови й окреслює перспективи в цій галузі.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"1992 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128613519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОНЛАЙН-ОСВІТА ТА ГІБРИДНІ МОДЕЛІ НАВЧАННЯ: АДАПТАЦІЯ ТРАДИЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ПІДХОДІВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ","authors":"М. О. Григорова, Г. О. Григоров","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-04","url":null,"abstract":"Останніми роками безліч досліджень присвячено розвитку онлайн-освіти та гібридних моделей навчання. Однак більшість із них зосереджена на окремих аспектах застосування технологій в освіті або на розробці конкретних методик для різних освітніх контекстів. У статті розглядається актуальна тема гібридних моделей освіти, які поєднують традиційні та онлайн-форми навчання. Автор аналізує причини переходу до гібридних моделей, їхні переваги та недоліки, а також оглядає наявні роботи із цієї проблеми. У статті висвітлено інноваційні методи навчання та взаємодії вчителів і студентів в онлайн-середовищі, роль штучного інтелекту та інших технологій у сучасній освіті. Автор досліджує адаптацію традиційних педагогічних підходів для ефективної роботи в гібридних освітніх системах, психологічні аспекти онлайн-навчання, професійний розвиток освітян в умовах цифрової трансформації, а також пропонує рекомендації для оптимізації та розвитку онлайн-освіти й гібридних моделей навчання на основі досвіду та досліджень. Стаття спрямована на доповнення наявних досліджень та надання узагальненої картини проблематики адаптації педагогічних підходів до гібридних моделей навчання. Насамкінець автор робить висновок щодо важливості комплексного та системного підходу до розвитку й інтеграції онлайн-освіти та гібридних моделей навчання в сучасну педагогічну практику, а також щодо необхідності безперервного навчання та співпраці всіх учасників освітнього процесу задля успішної адаптації до викликів і потреб XXI століття. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів, студентів, а також для керівників освітніх закладів, які прагнуть удосконалювати свої методи навчання та підвищувати якість освіти в умовах цифрової трансформації.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"308 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113958885","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ЄВРЕЙСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА НА ЄЛИСАВЕТГРАДЩИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Є. А. Васютинська","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-01","url":null,"abstract":"На сучасному етапі розвитку суспільства держава сприяє консолідації й розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної й релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. У статті розглянуто історію становлення та розвитку єврейського шкільництва на Єлисаветградщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Виявлено, що єврейське населення краю було одним із найпрогресивнішим в освітній сфері, активність якого виявлялася у створенні різних типів навчальних закладів. З’ясовано, що становлення та розвиток освіти єврейського населення в краї супроводжувалося значними труднощами, як організаційними, так і матеріально-технічними, проте втілення її в життя дало неабиякі результати завдяки створенню різних типів народних шкіл для етнічних груп переважно за приватної ініціативи. У досліджуваний історичний період на Єлисаветградщині функціонувала розгалужена система шкіл для єврейського населення. В історії розвитку освіти єврейського населення краю вагома роль належала громадськості міста, приватній ініціативі щодо відкриття навчальних закладів приватного спрямування. Таке формування та функціонування різних форм недержавної освіти було своєрідним засобом не тільки збереження єврейської традиції, а й національної самоідентифікації. Вони вирізнялися серед інших навчальних закладів Єлисаветградщини оригінальними підходами до організації навчально-виховного процесу, прекрасним підбором висококваліфікованих педагогів та класних наставників, користувалися певною свободою творчості при виборі методів та прийомів навчання й виховання. Провідною тенденцією функціонування цих закладів був громадсько-державний характер управління, про що свідчать конструктивні ідеї як педагогів, так і представників батьківських комітетів, спрямовані на вдосконалення організації навчально-виховного процесу. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розкритті ролі громадських діячів та педагогів регіону в розвитку освіти єврейського населення.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134254196","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}