Pedagogical Sciences Theory and Practice最新文献

{"title":"ЗНАЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ","authors":"І. Є. Грачова, Л. Колот, Олена Дубініна","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-03","url":null,"abstract":"Освіта сьогодення – це якісне здобуття знань людиною, де особлива роль належить цифровізації, що робить процес мобільним, гнучким, персоналізованим і диференційованим. Метою дослідження є конкретизація поняття штучного інтелекту (ШІ) та визначення його ролі та значення як для викладача, так і для здобувача вищої освіти у процесі вивченні іноземних мов. Методи нашого дослідження: узагальнення та систематизація наукових джерел з елементами теоретичного аналізу та синтезу. Метод перекладу дозволив проаналізувати праці зарубіжних науковців, а метод вибірки сприяв виокремленню головних ідей із досліджуваної тематики. Штучний інтелект – це здатність машини до ефективного вирішення завдання з метою адекватної й успішної допомоги людині. Використання штучного інтелекту на заняттях з вивчення іноземних мов дає можливість виокремити низку особливостей. Для викладача – це колосальна допомога в економії часу, що полягає у множинному виборі; автоматизована перевірка виконаних робіт, можливість швидкого пошуку необхідної інформації, автоматизований переклад; безпосереднє залучення носіїв мови; моніторинг прогресу здобувачів з метою знаходження найбільш ефективних форм засвоєння знань; урахування особливостей кожного студента; автоматизована та негайна реакція на розвиток і модифікацію кіберзагроз. Для здобувача – це безперервне й автоматичне оцінювання; можливість ставити запитання та знаходити інформацію із предмета вивчення; навчання у відносно вільному середовищі; можлива зміна місця навчання, викладача та форми здобуття знань; навчання з будь-якої точки світу в будь-який час, персоналізоване навчання, постійна охорона персональних даних. До недоліків використання технології штучного інтелекту в системі вищої освіти у процесі опанування іноземних мова віднесено: неналежний розвиток критичного мислення у здобувачів знань, відсутність безпосереднього живого контакту між усіма учасниками; використання інших форм штучного інтелекту для вирішення поставлених завдань через небажання працювати самостійно; недоступність якісних додатків для вивчення іноземних мов через їхню вартість. Необхідність системного підходу до застосування технологій штучного інтелекту у процесі вивчення іноземних мов має стати рішенням через адаптивні навчальні програми. Перспектива подальших досліджень передбачає детальне вивчення новітніх форм штучного інтелекту, які стануть найбільш ефективними у процесі опанування іноземних мов.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"37 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140661425","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВНЕСОК СЛОВАЦЬКОЇ МОВИ У ВИХОВАННЯ МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ","authors":"І. М. Фельцан, М. В. Бедевельська","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-13","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню проблематики виховання мультилінгвального світогляду громадян за допомогою мов національних меншин як інтегрального компонента полікультурного середовища. Актуальність вибору словацької мови як засобу підтримки мультилінгвізму в області зумовлена сучасними тенденціями в засобах масової інформації, сфері освіти, суспільним запитом на її вивчення як другої чи третьої іноземної мови. Бібліографічний огляд засвідчив інтерес вітчизняних науковців до проблематики становлення всебічно розвиненої особистості на основі мультилінгвальної концепції розвитку лінгвістичного простору з ознаками глобалізації. В умовах активної міграції мови національних меншин відіграють важливу роль у підтримці мультилінгвізму. Встановлено, що головними формами та методами виховання мультилінгвального світогляду є освіта та засоби масової інформації, які володіють необхідним інструментарієм для створення інклюзивного іншомовного контенту, здатні охоплювати широке коло слухачів та різні категорії населення на всіх етапах розвитку. Словацька меншина Закарпаття є однією з найбільш активних у прагненні зберегти власну культурну спадщину, примножити її внесок у розвиток міжкультурної комунікації в області. З’ясовано, що, незважаючи на переваги мультилінгвального середовища, актуальними у такому соціумі стають питання щодо державного регулювання мовного процесу, співвідношення норм, стандартів, вимог до знання державної мови та застосування мов національних меншин. Наукові пошуки за темою дослідження дали можливість розкрити сутність понять «мультилінгвальний світогляд» і «гуманітарна роль мови»; можуть зацікавити менеджерів освіти, педагогів, мовознавців, культурологів і тих, хто цікавиться проблематикою розвитку мультилінгвізму в полікультурному соціумі.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"26 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140664375","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДОЛОГІЯ ОНЛАЙН-КУРСУ, АБО ЯК ДОСЯГТИ ПОКАЗНИКА ЗАВЕРШЕНОСТІ В 60 %?","authors":"С. О. Терно, Г. Ф. Турченко, О. М. Ситник, К. О. Ситник","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-11","url":null,"abstract":"В умовах сучасних глобальних та регіональних викликів (як-от стрімке поширення сучасних технологій, сплеск міграційних процесів, пандемія COVID-19, військові конфлікти тощо) у світі зростає частка онлайн-освіти, що змушує освітян приділяти дедалі більше уваги створенню високоякісних онлайн-курсів. Основною проблемою онлайн-освіти є та обставина, що авторам онлайн-курсів не вдається досягти високих показників завершеності навчання. Згідно з дослідженнями, середньостатистичний показник кількості тих, хто завершив онлайн-курс, становить 5–10 %. Відтак ключовою проблемою онлайн-освіти є стратегія розгортання змісту так, щоб забезпечити стійку мотивацію та високі показники завершення процесу навчання. Як свідчить досвід української платформи безоплатних масових відкритих онлайн-курсів “Prometheus”, для цільових аудиторій (наприклад, педагогів) вдалося досягти показників у 10–20 % сертифікованих слухачів. Проте створені Лабораторією модерної історії України та інноваційних освітніх технологій Запорізького національного університету онлайн-курси закінчили понад 60 % слухачів. У чому секрет таких показників? Як створити масовий відкритий онлайн-курс, щоб якнайбільше слухачів його завершили? Як забезпечити успіх освітнім продуктам в онлайн-форматі? Ось основні питання, які стануть предметом нашого розгляду в цій статті. Схарактеризовано феномен онлайн-курсу «Критичне мислення для освітян» (платформа “Prometheus”, Україна) на підставі аналізу масиву статистичних даних. Результати експериментально-дослідної роботи дозволяють стверджувати, що для досягнення високих показників завершення важливо: розробляти курс з урахуванням потреб цільової аудиторії та внутрішньої мотивації слухачів; використовувати позначення цільової аудиторії в назві та рекламі; аналізувати якнайширшу статистичну інформацію для коригування методології курсу; враховувати зворотний зв’язок (повідомлення на форумі тощо). Загалом ключовим фактором успіху онлайн-курсу є відповідність його змісту потребам цільової аудиторії та забезпечення внутрішньої мотивації слухачів. Відсоток завершеності (completion rate), як свідчить наш аналіз, є об’єктивним показником суб’єктивних явищ, тобто інтересу цільової аудиторії.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124531744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИСТАНЦІЙНИЙ ФОРМАТ ВЗАЄМОДІЇ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ІЗ СІМ’ЄЮ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ","authors":"Н. В Вахняк","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-12","url":null,"abstract":"У статті розглядається актуальна проблема сьогодення – дистанційний формат взаємодії закладу дошкільної освіти із сім’єю в контексті соціально-громадянської компетентності дошкільників, яка є одним із пріоритетних напрямів діяльності ЗДО у 2022–2023 н. р., що передбачає солідарну відповідальність в організації спільної діяльності всіх суб’єктів освітнього процесу. Розкрито сутність ключових понять дослідження «соціально-громадянська компетентність», «дистанційне навчання»; визначено основні форми й методи онлайн-комунікації з батьками вихованців, сервіси та інструменти. Проаналізовано літературні джерела та нормативно-правові документи щодо поставленої проблеми. Вказано на необхідність налагодження педагогічної взаємодії між двома суспільними ланками – закладом дошкільної освіти та сім’єю – як виховних феноменів, де кожен впливає на процес соціально-громадянського становлення особистості дитини; у дитини дошкільного віку сформованість соціально-громадянської вихованості проявляється не лише від отриманих конкретних знань і вмінь, а й від емоційно-ціннісного ставлення до загальнолюдських та громадянських цінностей, відповідальності за свої вчинки. Автором окреслено індикатори сформованості соціально-громадянської компетентності за освітнім напрямом «Дитина в соціумі» оновленого Базового компонента дошкільної освіти. Підкреслено, що якісно побудувати дистанційний формат взаємодії з батьками щодо формування соціально-громадянської компетентності в дітей дошкільного віку допоможуть сучасні технологічні аспекти організації комунікації освітнього процесу, що мають реалізовуватися через різні види діяльності, зокрема ігрову, комунікативну, художньо-естетичну, здоров’язбережувальну та пізнавально-дослідницьку. Розкрито переваги взаємодії в системі «педагог – дитина – батьки», що актуалізує педагогічний потенціал родини, створює єдиний розвивальний простір «заклад дошкільної освіти – сім’я», сприяє спільності інтересів щодо набуття дитиною соціально-громадянської компетентності. Щоб взаємодія із сім’єю була ефективною, вона повинна мати системний та інтерактивний характер.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114691988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ","authors":"Ірина Толмачова","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-15","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання організації науково-дослідної роботи (НДР) у процесі професійної підготовки, що є своєрідним підґрунтям для подальшого ведення педагогічної діяльності вчителями та викладачами відповідно до сучасних вимог. Встановлено суперечність між суспільним запитом на підготовку педагога, який усвідомлено провадить професійну діяльність, спираючись на сучасні наукові доробки, і розширює коло наукових розвідок в освітній галузі, та недостатньою розробкою практичних аспектів системного долучення майбутніх фахівців до науково-педагогічних досліджень в умовах сучасних викликів. Описано суть та структуру НДР, її позитивні впливи на процес професійної підготовки та становлення особистості сучасного фахівця. У структурі НДР здобувачів вищої освіти науковцями виокремлено складники: навчання студентів елементів дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості; наукове дослідження, яке здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів; НДР студентів як елемент просвітницької пропаганди досягнень науки і техніки. У світлі проєкції структури НДР у площину професійної підготовки представлено досвід організації НДР майбутніх бакалаврів та магістрів у галузі освіти та доповнено відповідні підходи до забезпечення професійної підготовки у ЗВО педагогічного профілю. У ракурсі студентоцентрованого підходу наголошено на важливості взаємодії викладача та студента в процесі НДР як наставництва. Завдання наукового керівника: співпрацювати на основі освітнього діалогу; забезпечити зовнішню та внутрішню мотивацію кожному здобувачеві; створювати умови для усвідомленого та планомірного здійснення НДР студентами; підтримувати ініціативу та наукову творчість майбутніх педагогів. Описано практичні аспекти реалізації кожного напряму роботи через характеристику сумісної діяльності викладача та студентів. На основі дослідження порушеної проблеми визначено перспективу подальших наукових розвідок, що полягає в розробленні проблематики долучення майбутніх фахівців до участі в планових галузевих дослідженнях наукових підрозділів при ЗВО педагогічного профілю.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124758716","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРІОРИТЕТИ ВИХОВАННЯ В РАДЯНСЬКИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТАХ: ІСТОРИЧНІ УРОКИ","authors":"О. М. Христенко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-02","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано ціннісні пріоритети виховання, декларовані в радянських нормативних документах, і визначено історичні уроки, які варто враховувати в процесі формування ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді. Встановлено, що серед базових нормативних документів, які утворювали правову й ідеологічну базу регулювання суспільних відносин у Радянському Союзі, провідна роль належала програмам партії-монополіста. Згідно з результатами дослідження, у закладах вищої освіти мав застосовуватися комплексний підхід до виховної роботи, що полягав у поєднанні ідейно-політичного, трудового й морального виховання. А наскрізною домінантною освітньою цінністю було комуністичне виховання, конструйоване з інтернаціонального, атеїстичного, морального, правового, професійно-трудового, естетичного компонентів. З’ясовано, що головне завданням педагогів – виховувати студентів у дусі войовничого атеїзму, тобто не просто не вірян, а свідомих, переконаних, войовничих атеїстів; відповідно, віру, релігію представляли як антицінності. Досліджено, що навіть у період «перебудови» пріоритетним напрямом залишалося атеїстичне виховання; заохочувалася боротьба проти релігійних цінностей і практики через запровадження нових, радянських, обрядів і звичаїв. Встановлено, що такий підхід ігнорував потреби духовного розвитку особистості, перешкоджав формуванню її моральних цінностей на основі традиційної християнської етики й культури. Підсумовано, що лейтмотивом радянської законодавчо-нормативної бази у сфері вищої освіти було ідейно-політичне виховання з метою формування в студентської молоді комуністичних переконань і моралі, безмежної відданості «соціалістичній Батьківщині», почуття колективізму, інтернаціоналізму, любові до праці. Такий досвід указує на неприпустимість ідеологізації освітньої галузі, яка повинна функціонувати на демократичних, гуманістичних та національних засадах. Крім цього, цілеспрямоване атеїстичне виховання в радянській системі освіти зумовило знецінення духовної сфери людини та суспільства. Тому сьогодні необхідно впроваджувати в навчально-виховний процес дисципліни морально-етичного спрямування, які сприяють формуванню моральної гідної особистості. Проблема створення фундаментальної універсальної виховної парадигми вищої освіти в Україні потребує подальших наукових пошуків.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129883747","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"Г. В. Славко, Т. А. Григорова, Л. П. Максимова, Т. С. Бриль, Варвара Черненко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-06","url":null,"abstract":"У статті розглядаються особливості формування в майбутніх вчителів інформатики компетентностей у сфері інформаційної безпеки через залучення представників різних галузей, пов’язаних з інформаційною безпекою, до освітнього процесу. Простежено думку про те, що в сучасних реаліях української шкільної освіти, коли ЗЗСО не мають спеціальних фахівців для налагодження й захисту комп’ютерних систем і мереж, саме від вчителя інформатики залежать технічний стан обладнання, програмне забезпечення, захист інформації, навчання правил поведінки у віртуальному просторі. Обґрунтовано вагомість ролі сучасного вчителя інформатики в аспекті забезпечення захисту інформації та інформаційної безпеки в ЗЗСО, на якого покладається відповідальність за належний стан комп’ютерного обладнання та мереж, збереження електронної документації і масивів персональних даних, інформаційну гігієну учасників освітнього процесу. Акцентовано, що підготовка майбутніх вчителів інформатики у ЗВО має бути спрямована на формування відповідних компетентностей, особливо з урахуванням цифровізації освіти, віртуалізації спілкування та збільшення загроз при використанні ресурсів мережі інтернет. Підкреслено важливість інформаційної безпеки в умовах російсько-української війни. Стверджується, що підготовка вчителів інформатики в аспекті здобуття знань і розвитку навичок, пов’язаних з інформаційною безпекою і захистом інформації, має на меті забезпечення таких базових основ освітнього середовища, як безпека і приватність, тому озброєння вчителів інформатики необхідними знаннями і навичками стає в цих умовах одним з головних факторів безпечності освітнього середовища. Показано, що залучення на початковому етапі підготовки фахівців-практиків різних галузей допомагає сформувати цілісні уявлення й глибоке розуміння інформаційної безпеки ЗЗСО. Обґрунтовано, що проведення гостьових і виїзних лекцій представниками ІТ-галузі, які спеціалізуються на захисті комп’ютерних систем і мереж, офіцерами СБУ, шкільними психологами та представниками адміністрації ЗЗСО, а також журналістами місцевих ЗМК дозволяє унаочнити теоретичні знання і наблизити навчання до умов реальної професійної діяльності.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128059118","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ","authors":"К. В. Гавриленко, Т. І. Ємець, Олександра Шеметенко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-07","url":null,"abstract":"Суспільство розвивається настільки стрімко, що часто професійні знання, здобуті людиною, вже за кілька років стають застарілими та потребують якісного оновлення і, відповідно, збагачення професійного й особистісного потенціалу. Особливо це стосується сучасної медицини, яка розвивається досить інтенсивно. Розширити й доповнити знання, які опанував фахівець, здобуваючи вищу освіту, можна через неформальну освіту. Неформальною є освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/ або часткових освітніх кваліфікацій. У статті наведено аналіз останніх досліджень та публікацій, де висвітлюється досвід неформальної освіти в європейських країнах та країнах Північної Америки, а також сучасний стан неформальної освіти в Україні. Досліджено роль неформальної освіти в освіті дорослих та серед здобувачів вищої освіти. У статі проаналізовано використання неформальної освіти студентами-медиками та інтернами Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Виявлено, що на здобування неформальної освіти опитаних мотивує особистісне та професійне зростання й розвиток нових навичок поза основним напрямом освіти. Виявлено найпоширеніші форми та види неформальної освіти. Проаналізовано оптимальну тривалість навчання та матеріальні витрати на навчання. Визначено найбільш використовувані онлайн-платформи для здобування неформальної освіти. Проаналізовано тематики неформальних програм, які є найпопулярнішими серед студентів-медиків та інтернів. Констатовано, що неформальна освіта є досить популярною серед здобувачів медичної освіти та сприяє їх професійному та особистісному зростанню, а також допомагає розвинути нові навички поза основним напрямом навчання.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"66 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127623339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ЧИННИК ВИХОВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ: ДОСВІД ШОТЛАНДІЇ","authors":"О. І. Кос","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-18","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі волонтерського руху на території Шотландії та його впливу на формування гуманістичних цінностей дітей та молоді як потребі в запозиченні досвіду; у публікації представлено волонтерство в Україні як суспільне благо, загальнолюдська цінність, що на цьому етапі становлення нашої держави є утвердженням національної свідомості та призвело до об’єднання народу; розкрито поняття «волонтер» у Шотландії та його загальне значення для мешканців країни; висвітлено найвідоміші шотландські волонтерські організації та дослідницький центр, що сприяє взаємодії між організаціями та волонтерами, а також підтримує різноманітні громадські проєкти, досліджує різні аспекти волонтерської діяльності та сприяє їх покращенню; подано ази виховного процесу в шотландській школі, що базується на охопленні чотирьох фундаментальних напрямів: виховання успішних учнів, впевнених особистостей, відповідальних громадян та індивідів, що вміють розраховувати свої здобутки та витрати; розглянуто найбільші національні волонтерські проєкти в школі, які виконують самі ж школярі, як-от Ментори в запобіганні насильству та Партнери в читанні, що спрямовані на допомогу молодшим здобувачам; продемонстровано благодійний календар донатів у школі, який вміщує акції місцевого, міжнародного та національного рівнів; виокремлено учнів, студентів та їхніх батьків як основних учасників волонтерського руху; обґрунтовано, що мотивом волонтерської діяльності шотландської молоді є саморозвиток, формування цілісної моральної особистості, відчуття належності до спільноти; у статті проаналізовано цінності, якими керуються волонтерські організації: добровільність, взаємодопомога, інклюзивність, професіоналізм, громадянська відповідальність, розвиток та навчання; підкреслено обов’язковість проходження допуску до волонтерської діяльності, що надається шотландською поліцією і доводить відсутність будь-якого злочинного минулого в потенційного волонтера; наведено приклади волонтерства в різноманітних сферах життя; проаналізовано здійснення волонтерської роботи та її вплив на формування та розвиток гуманістичних цінностей; описано сподівання, що складна ситуація в країні та активність усіх мешканців нашої держави призведе до покращення та глобалізації гуманістичних цінностей.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"23 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134036921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В ЄС: ДОСВІД РУМУНІЇ","authors":"М. І. Кляп","doi":"10.26661/2786-5622-2023-2-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-17","url":null,"abstract":"У статті детально проаналізовано досвід запровадження й реалізації інклюзивних підходів у системі освіти Румунії, вказано на суттєві відмінності інклюзивного навчання в Румунії від досвіду України. Описано можливості використання грантової підтримки з країн Євросоюзу для вдосконалення навчально-корекційної роботи в закладах з інклюзивним навчанням. Ґрунтовно розкрито способи використання інклюзивного навчання для покращення надання освітніх послуг дітям із соціально вразливих груп, окремих національних спільнот та з психофізичними порушеннями. Демонструється втілення головної ідеї інклюзивної освіти – від інтегрування в школі до інтегрування в суспільство. Показано, що ефективна підтримка цього процесу можлива за умови адекватних навчальних програм, належної організації освітнього процесу, використання сучасних методів навчання. Зазначено, що особливістю інклюзивного навчання в Румунії є надання підтримки, крім дітей з порушеннями психофізичного розвитку, дітям з певних народностей (ромам) та з малозабезпечених сімей. Завдяки інтеграційним процесам не тільки покращився доступ дітям із цих груп до дошкільної та шкільної освіти, а також зменшено кількість осіб, що достроково покидають освітній процес, розширено можливості здобуття молоддю цих груп повної середньої та вищої освіти, а також їх працевлаштування за наявності необхідного рівня знань. Описано специфіку надання корекційно-освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами залежно від типу закладу – спеціального або інклюзивного, проаналізовано навчальні плани різних закладів освіти. Підкреслено можливість використання деяких аспектів досвіду інклюзії в Румунії в українській освіті.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124832744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}