Influence of unrecovered bloodflow phenomenon in patients with acute myocardial infarction with ST segment elevation after percutaneous coronary intervention on the dynamics of some echocardiography indicators during long-term follow-up

Abstract

Мета роботи  — визначити вплив феномена невідновленого кровотоку (ФНК) після проведення черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) на динаміку змін кінцеводіастолічного індексу (КДІ), кінцевосистолічного індексу (КСІ) та фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 105 пацієнтів віком від 36 до 85 років (у середньому (60,4 ± 2,0) року), котрих госпіталізували до Харківської міської клінічної лікарні № 8 у період із січня 2014 р. до вересня 2017 р. з діагнозом STEMI та у середньому через (7,6 ± 1,2) години після виникнення перших ознак захворювання провели ЧКВ. ФНК визначали за допомогою індексу MBG (Myocardial Blush Grade) як відсутність оптимальної міокардіальної перфузії в разі індексу MBG ≤ 2 балів. Основну групу склали 12 (16,7 %) пацієнтів з ФНК, контрольну — 60 (83,3 %) пацієнтів, чиї ангіографічні дані відповідали критеріям успішної ЧКВ. За час спостереження 72 пацієнтам, залученим у дослідження, тричі було проведено ехокардіографію — у середньому через (1,1 ± 0,6), (9,3 ± 1,2) та (8,3 ± 0,6) міс з моменту інвазивного втручання. Критеріями несприятливого перебігу ремоделювання ЛШ вважали збільшення КДІ ЛШ більш ніж на 20 % через (8,3 ± 0,6) міс порівняно з початковим та збільшення КСІ ЛШ понад 35 мл/м2. Критерієм несприятливих змін ФВ через (8,3 ± 0,6) міс після STEMI слугувало значення цього показника ≤ 40 %. Результати та обговорення. Вихідні досліджувані ехокардіографічні характеристики у групах пацієнтів статистично значуще не відрізнялися. Пацієнти основної групи демонстрували статистично значущо гірші результати ремоделювання ЛШ за даними ехокардіографії порівняно з контрольною групою: збільшення КДІ понад 20 % від вихідного значення (відношення шансів (ВШ) 10,6; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 2,63 — 42,65; р   5 % (ВШ 0,05; 95 % ДІ 0,06 — 0,41; р   0,05). Висновки. Розвиток ФНК у вигляді порушення міокардіальної перфузії після проведення ЧКВ у пацієнтів з STEMI асоціюється з розвитком несприятливого ремоделювання ЛШ через (8,3 ± 0,6) міс спостереження, а саме зі збільшенням КДІ та КСІ ЛШ, відсутністю позитивної динаміки ФВ ЛШ.