{"title":"Особливості вищої нервової діяльності у молодих осіб із різним станом тканин пародонта","authors":"S. N. Vadzyuk, Y. Boliuk, M. A. Luchynsky","doi":"10.11603/2311-9624.2019.2.10394","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Резюме. Питання впливу індивідуальних психофізіологічних характеристик людини на стан тканин пародонта залишається відкритим дотепер. Зокрема, мало вивчено зв’язки між особливостями вищої нервової діяльності та розвитком пародонтопатології в осіб молодого віку. \nМета дослідження – вивчити індивідуальні особливості сенсомоторного реагування при виконанні завдань різного ступеня складності та основні властивості нервових процесів у молодих осіб із різним станом тканин пародонта. \nМатеріали і методи. До груп дослідження увійшли 109 студентів І та ІІ курсів (18–23 роки) Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. До основної групи відібрали 61 особу із наявністю запальних захворювань пародонта, а до контрольної – 48 осіб без даної патології. Оцінку особливостей вищої нервової діяльності проводили за допомогою експрес-методів М. В. Макаренка з використанням приладу та комп’ютерної системи «Діагност-1М», розробленої М. В. Макаренком у співавторстві з В. С. Лизогубом. Роботу виконували у два етапи: вивчали індивідуальні відмінності сенсомоторного реагування при вирішенні завдань різного ступеня складності та досліджували основні властивості нервових процесів (функціональної рухливості та сили). \nРезультати досліджень та їх обговорення. Виявлено достовірно нижчі значення латентних періодів простих зорово-моторних реакцій в осіб із запальними захворюваннями пародонта порівняно з контрольною групою. ((262,128±73,496) мс проти (308,527±101,443) мс, p=0,0067). Також у обстежених основної групи спостерігались вірогідно нижчі показники латентних періодів складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох сигналів, ніж у пародонтологічно здорових студентів ((418,876±60,973) мс та (449,709±65,962) мс відповідно, p=0,0139). \nВисновки. Студенти із запальними ураженнями пародонта мають вищий рівень збудливості центральної нервової системи.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"391 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Clinical Dentistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10394","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q2","JCRName":"Dentistry","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Резюме. Питання впливу індивідуальних психофізіологічних характеристик людини на стан тканин пародонта залишається відкритим дотепер. Зокрема, мало вивчено зв’язки між особливостями вищої нервової діяльності та розвитком пародонтопатології в осіб молодого віку.
Мета дослідження – вивчити індивідуальні особливості сенсомоторного реагування при виконанні завдань різного ступеня складності та основні властивості нервових процесів у молодих осіб із різним станом тканин пародонта.
Матеріали і методи. До груп дослідження увійшли 109 студентів І та ІІ курсів (18–23 роки) Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. До основної групи відібрали 61 особу із наявністю запальних захворювань пародонта, а до контрольної – 48 осіб без даної патології. Оцінку особливостей вищої нервової діяльності проводили за допомогою експрес-методів М. В. Макаренка з використанням приладу та комп’ютерної системи «Діагност-1М», розробленої М. В. Макаренком у співавторстві з В. С. Лизогубом. Роботу виконували у два етапи: вивчали індивідуальні відмінності сенсомоторного реагування при вирішенні завдань різного ступеня складності та досліджували основні властивості нервових процесів (функціональної рухливості та сили).
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено достовірно нижчі значення латентних періодів простих зорово-моторних реакцій в осіб із запальними захворюваннями пародонта порівняно з контрольною групою. ((262,128±73,496) мс проти (308,527±101,443) мс, p=0,0067). Також у обстежених основної групи спостерігались вірогідно нижчі показники латентних періодів складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох сигналів, ніж у пародонтологічно здорових студентів ((418,876±60,973) мс та (449,709±65,962) мс відповідно, p=0,0139).
Висновки. Студенти із запальними ураженнями пародонта мають вищий рівень збудливості центральної нервової системи.