Роль громадянського суспільства у становленні публічної політики національної пам’яті в Україні

Abstract

Мета статті – з’ясувати роль громадянського суспільства у становленні публічної політики національної пам’яті в Україні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Дослідження здійснено на основі нормативно-правових актів Верховної Ради УРСР, офіційних документів громадських об’єднань, що діяли в Україні в зазначений період, а також із використанням наукових розробок вітчизняних дослідників з окремих аспектів поставленої проблеми. У процесі підготовки статті були використані загальнонаукові методи (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, пояснення й узагальнення) в поєднанні з міждисциплінарними та спеціальними методами. Застосування історичного, системного, структурно-функціонального, логічного підходів до наукового дослідження дало можливість розкрити суспільні процеси та діяльність громадських об’єднань у сфері відродження і збереження національної пам’яті наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. У статті розкрито діяльність громадських об’єднана в Україні щодо відродження історії, культури, мови, традицій та збереження національної пам’яті українського народу. З’ясовано вплив громадської активності на політику радянської влади та досліджено владні рішення у відповідь на дії суспільства, що сприяли становленню публічної політики національної пам’яті в Україні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Доведено, що процес становлення публічної політики національної пам’яті в Україні був нерозривно пов’язаний із зародженням громадянського суспільства. В результаті проведеної науково-дослідної роботи було зроблено висновок про важливу роль громадянського суспільства України у процесі становлення публічної політики національної пам’яті наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років.