Структура ґрунтової мікобіоти сільськогос¬по¬дарських полів з різним ступенем деградації земель

Abstract

Досліджено рівень токсичності ґрунтів та інтегральну оцінку шкоди, заподіяної інтенсивною технологією обробітку ґрунту. Ступінь деградації ґрунтів класифіковано за рівнем зниження природної родючості. Класифікацію ґрунтів виконано методом біотестування за допомогою інфузорії стилоніхії (Stylonychia mynilis Ehrenberg, 1838). Таксономічну належність видів мікроміцетів визначено методом світлової мікроскопії з ґрунтових зразків верхнього (0-15 см) шару ґрунту. Структуру та рівень ґрунтових грибних комплексів визначено у процесі дослідження зміни мікобіоти ґрунтів на територіях різного ступеня деградації агробіоценозів методом побудови кореляційних плеяд. Окрім цього, встановлено кореляційні зв'язки між частотою трапляння певного виду та ступенем деградації ґрунту. Контролем слугували аналогічні типи ґрунтів, на яких були застосовані регенеративні No-till-технології. Показано, що недеградовані ґрунти відрізняються широким різноманіттям видів мікроскопічних грибів родів Penicillium та Aspergillus. У спектрі ідентифікованих видів більшість представлені з частотою трапляння від 0,5 до 12,7 %. Тільки Trichoderma viride, Penicillium citrinum, Penicillium lilacinum, Penicillium brevi-compsctum, Penicillium verrucosum var. cyclopium та Mucor angulisporus і Mucor hiemalis визначені з частотою трапляння 27,9-32,5 %. Комплекси мікроміцетів у недеградованих землях представлені світлозабарвленими видами, які характерні для природних ґрунтів. У сильно деградованих ґрунтах сформувалися стійкі комплекси мікроміцетів, структурними родами в яких є патогени та токсиноутворювачі. Деградовані ґрунти характеризуються "уніфікацією мікроміцетного складу", різким зниженням видового біорізноманіття, наявністю більш ніж 50 % патогенних видів та 40 % токсиноутворювачів. No-till-технологія є одним з ефективних заходів рекультивації деградованих земель та перспективною у використанні для сільськогосподарського виробництва.