ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 231 «СОЦІАЛЬНА РОБОТА»

Abstract

Сучасному станові розвитку українського соціуму властиві різноманітні зіткнення суспільних шарів: матеріальних, духовних, виробничих, міжособистісних відносин. Тому важливу роль в архітектоніці професійної компетентності майбутнього соціального працівника відіграє конфліктологічна компетентність, яка вимагає не лише ґрунтовних конфліктологічних знань, а й навичок конструктивного вирішення професійних конфліктологічних ситуацій, попередження розгортання конфліктів, їхньої вчасної діагностики. Актуальним розвиток конфліктологічної компетентності в сучасних реаліях воєнних подій пояснюємо високою конфліктогенністю соціальної сфери. Адже об’єктивні протиріччя в процесі професійної діяльності, здобуваючи майбутній фах надають конфліктам шлейф неминучості, а конфліктологічну компетентність ‒ надважливою складовою професіоналізму соціального працівника. Саме тому пріоритетною вважаємо цілеспрямовану організацію роботи з формування конфліктологічної компетентності під час підготовки здобувача освіти спеціальності 231 «Соціальна робота» закладу вищої освіти до професійної діяльності на соціальній ниві. Конфліктологічна компетентність тлумачимо як важливий рівень обізнаності фахівця соціальної сфери про діапазон правильних стратегій сторін конфлікту та вміння конструктивно діяти в ситуаціях конфлікту. Представлено аналіз підходів формування конфліктологічної компетентності особистості, маємо наголосити, що відповідно до підходів її потрактовують як підсистему професіоналізму, у віковому аспекті, у системі професійної компетентності студентів. Нами унаочнено структуру конфліктологічної компетенції, з детальними коментарями щодо кожного з її елементів. Подано модель формування окресленого явища у майбутніх соціальних працівників, яка передбачає мету, завдання, умови та основні напрями. Маємо наголосити, що умовами формування конструктивної конфліктності здобувачів освіти під час навчання є такі: розвиток інтелектуальної активності, формування критичного мислення, орієнтація на суб’єктність, діалогізація навчального процесу, міжпредметні зв’язки.