НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ В УКРАЇНІ

Abstract

У статті проаналізовані нормативно-правові механізми публічного управління розвитком професійного спорту в Україні. Сучасний професійний спорт суттєво відрізняється від усіх історичних форм. Він перетворився на галузь сучасного масового явища, що має суспільну цінність. Займає велике місце в системі суспільних цінностей. Професійний спорт функціонує на засадах, що відтворюють конкретну систему соціальних цінностей. Він сприяє засвоєнню та закріпленню цих цінностей, формує один з основних їх комплексів. Тенденції, що відбуваються, суперечливі. Природні можливості людини не можуть бути реалізовані без активної, спрямовуючої участі стимулів соціального походження. Пріоритет соціального тут очевидний і полягає в управлінні розвитком природного, його своєрідного балансування у зв’язку зі змінними умовами та вимогами життя. Дослідження практичної та теоретичної складових питання дозволяє дійти висновку у тому, що публічне управління у сфері професійного спорту потребує модернізації. Проте вдосконалення багатьох процесів не може бути лише силами державного апарату, тому необхідно звернути увагу до інститутів громадського суспільства країни. Так, на думку деяких авторів, центральне місце у цьому питанні має бути відведено Професійним спілкам (клубам) спортсменів. На сьогоднішній день досвід публічного управління у сфері професійного спорту не можна назвати вдалим. У зв’язку з цим слід вирішити такі проблеми: знайти оптимальне поєднання саморегулювання та публічного управління у сфері професійного спорту; встановити межі публічного управління суспільних відносин у сфері професійного спорту; забезпечити ефективну та оптимальну систему фінансування молодих спортсменів, спортивних шкіл та їх розвиток; сформувати нормативно-правовий документ який би передбачав розвиток професійного спорту, наприклад Концепція розвитку та інновацій управління у сфері професійного спорту в Україні на 2024–2034 рр. Вирішення зазначених проблем не може бути однозначним і односкладовим: з одного боку, необхідно не допустити надмірного втручання держави у справи спортивних організацій, що небезпечно і здатне зруйнувати систему правового регулювання, створену спортивними організаціями. З іншого боку, проблеми забезпечення громадського порядку, підкупу учасників спортивних заходів, застосування допінгу та корупції у спорті неможливо вирішити без допомоги держави. Відповідно держава має зрозуміти свою роль і чіткіше визначити межі своєї участі в правовому регулюванні суспільних відносин у сфері професійного спорту.