ПАРАДИГМА КОНТРОЛЮ І НАГЛЯДУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Abstract

У статті автор здійснив комплексне та ґрунтовне дослідження теоретичних і практичних аспектів, вироблення пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення державної політики в сфері контролю і нагляду у публічному управлінні, розмірковував над співвідношенням цих ключових понять та їх місцем в сучасному адміністративному праві. Автор на основі думок вчених в галузі адміністративного права та сучасних теоретичних положень адміністративного законодавства проаналізував актуальну парадигму контролю і нагляду в публічному управлінні. Сутність публічного контролю полягає у спостереженні за функціонуванням відповідного підконтрольного об’єкта; в одержанні об’єктивної та достовірної інформації; у вживанні заходів із запобігання й усунення порушень; у виявленні причин і умов, що сприяють правопорушенню; у вживанні заходів щодо залучення до відповідальності осіб, винних у порушенні. Ознаками контролю як інструмента публічного адміністрування є такі: мета полягає у здійсненні перевірки суб’єктами публічного адміністрування щодо виконання об’єктами публічного адміністрування визначених законодавством положень адміністративно-правових режимів; органи публічного контролю здійснюють заходи виключно на основі та у випадках, передбачених законами України; у ході перевірки публічна адміністрація виявляє недоліки в адміністративно-правовому регулюванні суспільних відносин, вимагає від об’єктів публічного управління усунення виявлених порушень, надає їм приписи; виявляє осіб та усуває обставини, які можуть негативно вплинути на забезпечення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Адміністративний нагляд порівняно з контролем є більш вузьким видом публічного адміністрування. Особливість нагляду полягає в тому, що він має за мету не тільки попередити правопорушення, а й застосувати заходи адміністративного примусу, зокрема адміністративної відповідальності, у разі виявлення порушень адміністративно-правових правил у визначеній сфері відповідними інспекціями чи службами. Адміністративний нагляд – це особливий вид публічної діяльності, здійснюваної спеціальними органами виконавчої влади щодо організаційно не підпорядкованих підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян у зв’язку з виконанням ними спеціальних міжгалузевих норм, правил, вимог, з використанням комплексу адміністративних засобів впливу для попередження, виявлення і припинення правопорушень, відновлення встановлених правовідносин і притягнення винних до відповідальності. Також автор акцентує увагу, що як контроль і нагляд у публічному управлінні прямо пропорційно впливають на ефективність адміністративно-правової охорони – це уміння публічної адміністрації на основі норм адміністративного права якісно та своєчасно відновлювати порушені права, свободи й законні інтереси невладних фізичних і юридичних осіб, публічний інтерес держави та суспільства.