ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Abstract

У статті визначено, що людська цивілізація зустрілася з новими викликами, зумовленими як невідповідністю існуючих бізнес-моделей та моделей економічного розвитку вимогам часу, що радикально змінилися при переході до технологічного укладу, так і глобальними загрозами, пов'язаними з екологічною та кліматичною кризою, посиленням глобальних ризиків продовольчої безпеки, реалізацією ланцюга глобальних епідеміологічних ризиків. Найбільшим із них стала пандемія, яка не лише викликала посилення та поглиблення соціально-економічних проблем, але і дала поштовх трансформаційним процесам на галузевих ринки. З’ясовано, що державне управління ризиками, пов'язаними з епідеміологічними загрозами, викликає необхідність ретельного аналізу та прийняття низки стратегічних рішень на різних рівнях: від місцевих органів самоврядування до центральних органів виконавчої влади. При цьому слід зазначити, що поряд з подоланням негативних наслідків епідемій необхідно виявити і максимально використати шанси, пов'язані з поштовхом до розвитку нових технологій та інструментів, обумовлених її впливом. Крім того, не можна не враховувати мультиплікативний ефект спільного впливу епідеміологічних загроз, спричинених пандемією, та інших глобальних загроз людської цивілізації. Обґрунтовано, що епідеміологічні загрози можуть мати значний вплив на соціально-економічні аспекти суспільства та викликати низку проблем. Державне управління ризиками епідемій вимагає комплексного підходу, який враховує як медичні, так і соціально-економічні аспекти, з метою забезпечення максимального захисту населення та мінімізації негативних наслідків для суспільства. Одним з найважливіших елементів управління ризиками є його попередження та готовність до епідемій шляхом розробки та впровадження планів заходів у разі кризових ситуацій. Зазначені плани повинні охоплювати такі аспекти, як швидка мобілізація медичних ресурсів, введення необхідних обмежень на рівні громадського здоров'я та забезпечення соціальної допомоги потерпілим. Доведено, що зазначене може включати розвиток цифрових технологій для підтримки дистанційної роботи та навчання, стимулювання інновацій та підтримки малого та середнього бізнесу. Державне управління ризиками передбачає активне співробітництво між секторами суспільства та органами державної влади, а також між країнами на міжнародному рівні. Обмін даними, кращими практиками та ресурсами може покращити загальну ефективність в державному управлінні епідеміологічними ризиками та забезпечити більш успішну реакцію на кризові ситуації. Перспективи розвитку національного благополуччя в умовах епідеміологічних загроз можуть бути залученням до інвестицій у сферу охорони здоров'я.