ПРАВОВИЙ СТАТУС ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ

Abstract

Встановлено, що триваюча військова агресія з боку Росії проти територіальної цілісності України призвела до серйозних процесів внутрішньої та зовнішньої міграції населення. Підкреслено, що проблематика здійснення дослідження механізмів публічного управління та адміністрування соціальною інтеграцією цієї категорії людей дуже актуальна. Метою статті визначено здійснення характеристики та соціальних гарантій правового статусу внутрішньо переміщених осіб в Україні. Визначено, що за загальним правилом реалізація статусу внутрішньо переміщеної особи передбачає індивідуальний підхід до використання наданих соціальних гарантій, однак ряд гарантій надаються для членів сім’ї такої особи. З’ясовано, що правовий статус внутрішньо переміщених осіб встановлюється окремих спеціальним законодавчим актом. Так, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлюється здійснення обліку такої категорії громадян у формі функціонування єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Визначено, що порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідальною за здійснення та ведення єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є Національна соціальна сервісна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну. Зроблено висновок, що підстави набуття правового статусу внутрішньо переміщеної особи визначаються у порядку ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», де закріплено положення, що проживання особи на території, де виникли такі обставини, як збройний конфлікт, тимчасова окупація, повсюдні прояви насильства, порушення прав людини, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру, є причиною для переміщення осіб, що відносяться до групи соціальних ризиків для людини та потребують додаткового піклування з боку держави.