ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ У ОРГАНАХ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА НОВОЮ АДМІНІСТРАТИВНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ

Abstract

У публікації висвітлюється питання щодо вдосконалення порядку оскарження рішень та дій органів фінансового контролю. Особливо це стало актуальним з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру». Звертається увага на посиленні законності, однією з гарантій якої є дотримання процедури розгляду скарг суб’єктів підприємництва. Під час аналізу використано теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) методи. У статті також використано методи порівняльного аналізу, діалектичний тощо. Незважаючи на те, що чинне законодавство містить значну кількість нормативно- правових актів, що регулюють порядок оскарження, це не виключає необхідності постійного їх перегляду та приведення у відповідність до прийнятих нових норм. Увагу зосереджено на необхідності приведення чинного законодавства у відповідність з прийнятим Законом, який уперше комплексно врегулював різні питання адміністративної процедури органів фінансового контролю. Розкриваються положення основних принципів, на яких базується процес оскарження. Це обов’язковість постанов Верховного Суду, обов’язок органу фінансового контролю з власної ініціативи відновити порушене право. Звертається увага, що на законодавчому рівні на контролювальний орган покладено обов’язок встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за потреби збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи. Розглядаються процедурні дії та рішення, які можуть бути оскаржені до прийняття органом фінансового контролю рішення, а також ті, оскарження яких відбувається вже після його прийняття. Важливим під час оскарження рішень контролювальних органів є чітке зазначення строку і порядку оскарження. В іншому випадку це стає підставою для оскарження навіть за умови пропуску строку. Органи фінансового контролю не мають права відмовити в розгляді скарги, якщо вона не відповідає вимогам за формою та назвою. Результати дослідження можуть бути корисними для практичної роботи органів фінансового контрою під час вирішення питань щодо поданих скарг та суб’єктів нормотворчої діяльності для вдосконаленню чинного законодавства.