СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЗНАННЯ МАЙКЛА ПОЛАНІ: ДИЛЕМА «ДВОХ КУЛЬТУР»

Culturological Almanac Pub Date : 2024-05-02 DOI:10.31392/cult.alm.2024.1.23

Тетяна Василівна Легкун

{"title":"СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЗНАННЯ МАЙКЛА ПОЛАНІ: ДИЛЕМА «ДВОХ КУЛЬТУР»","authors":"Тетяна Василівна Легкун","doi":"10.31392/cult.alm.2024.1.23","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Свого часу Імре Лакатос увів поняття дослідницької програми як головної одиниці виміру розвитку наукового знання, який по суті є зміною дослідницьких програм. Це поняття, як і поняття парадигми, є багатозначним. Під дослідницькою програмою І. Лакатос, наприклад, розумів конкретну теорію. Автор зазначав про «декартівську» та «ньютонівську» метафізики як дві альтернативні програми побудови механіки, а також писав про науку в цілому як про глобальну дослідницьку програму. Однак в цій багатозначності та невизначеності вихідного терміну одночасно була скрита проблема виявлення ієрархії дослідницьких програм науки. Правда, для цього був необхідним значно більш диференційований аналіз структур науково знання, ніж той, що був представлений в західній філософії науки. Дослідницька програма розуміється як сукупність і послідовність теорій, пов’язаних основою, яка неперервно розвивається, суспільністю основних ідей і принципів. І. Лакатос розглядає структуру дослідницької програми, наголошуючи, що вона включає в себе жорстке ядро, фундаментальні припущення, правила «позитивної» евристики (що приписують, якими шляхами викласти хід досліджень) і правила «негативної» евристики (що наголошують, яких шляхів потрібно уникати). Ці припущення є умовно незаперечними, а жорстке ядро складається з сукупності конкретно-наукових й онтологічних припущень, що знаходяться в усіх теоріях наукової програми.","PeriodicalId":496561,"journal":{"name":"Culturological Almanac","volume":"11 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Culturological Almanac","FirstCategoryId":"0","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.23","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

Свого часу Імре Лакатос увів поняття дослідницької програми як головної одиниці виміру розвитку наукового знання, який по суті є зміною дослідницьких програм. Це поняття, як і поняття парадигми, є багатозначним. Під дослідницькою програмою І. Лакатос, наприклад, розумів конкретну теорію. Автор зазначав про «декартівську» та «ньютонівську» метафізики як дві альтернативні програми побудови механіки, а також писав про науку в цілому як про глобальну дослідницьку програму. Однак в цій багатозначності та невизначеності вихідного терміну одночасно була скрита проблема виявлення ієрархії дослідницьких програм науки. Правда, для цього був необхідним значно більш диференційований аналіз структур науково знання, ніж той, що був представлений в західній філософії науки. Дослідницька програма розуміється як сукупність і послідовність теорій, пов’язаних основою, яка неперервно розвивається, суспільністю основних ідей і принципів. І. Лакатос розглядає структуру дослідницької програми, наголошуючи, що вона включає в себе жорстке ядро, фундаментальні припущення, правила «позитивної» евристики (що приписують, якими шляхами викласти хід досліджень) і правила «негативної» евристики (що наголошують, яких шляхів потрібно уникати). Ці припущення є умовно незаперечними, а жорстке ядро складається з сукупності конкретно-наукових й онтологічних припущень, що знаходяться в усіх теоріях наукової програми.

查看原文本刊更多论文

迈克尔-波兰尼对知识的社会文化理解：两种文化 "的困境

伊姆雷-拉卡托斯（Imre Lakatos）曾提出 "研究计划 "的概念，将其作为衡量科学知识发展的主要单位，而科学知识的发展本质上是研究计划的变化。这一概念与范式概念一样，是多维的。例如，拉卡托斯（I. Lakatos）将研究计划理解为一种特定的理论。作者把 "笛卡尔式 "和 "牛顿式 "形而上学作为建立力学的两种可供选择的方案，还把一般科学作为一种全球性的研究方案。然而，原始术语的这种模棱两可和含糊不清，同时也隐藏着确定科学研究计划层次的问题。诚然，这需要对科学知识的结构进行比西方科学哲学更有区别的分析。研究计划被理解为由不断发展的基本思想和原则基础所连接的一系列理论。拉卡托斯研究了研究计划的结构，强调它包括一个严格的核心、基本假设、"积极的 "启发式规则（规定以何种方式呈现研究过程）和 "消极的 "启发式规则（强调应避免何种方式）。这些假设在条件上是无可争议的，而硬核则由一系列具体的科学假设和本体论假设组成，这些假设在研究计划的所有理论中都可以找到。

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

求助全文

约1分钟内获得全文求助全文

来源期刊

Culturological Almanac

自引率

0.00%

发文量