{"title":"ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕКСТРАКТІВ З КОРЕНІВ GENTIANA ASCLEPIADEA L.","authors":"Н. Ю. Грицик, Г. М. Ерстенюк","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i4.14283","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Провідне місце серед лікарських препаратів, які найчастіше використовують для послаблення запальної та больової реакцій організму, посідають нестероїдні протизапальні засоби. Але препарати цієї групи проявляють серйозні побічні ефекти (гастро-, нефро-, гепато- і гемотоксичність), які обмежують їх застосування. На сьогодні проводять пошук і розробку нових лікарських засобів із протизапальними та знеболювальними властивостями з метою потенціювання терапевтичних ефектів і підвищення їх безпечності. Актуальним є пошук рослинних лікарських засобів із протизапальними властивостями.\nМета дослідження – вивчити протизапальну активність густого та рідкого екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного.\nМетоди дослідження. Протизапальну активність густого та рідкого екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного вивчали відповідно до методичних рекомендацій ДЕЦ МОЗ України на моделі асептичного формалінового запалення. Досліджували її на статевозрілих білих безпородних щурах масою 180–220 г з дотриманням принципів біоетики. Піддослідних тварин стандартизували за фізіологічними і біохімічними показниками й утримували згідно з вимогами санітарно-гігієнічних норм на стандартному раціоні. Дослідження та аналіз отриманих результатів проводили, порівнюючи з препаратом із групи нестероїдних протизапальних засобів – диклофенаком натрію. Оцінювали запальну реакцію онкометрично за збільшенням об’єму лапи щура, який вимірювали до введення 2 % розчину формаліну, через 1, 3, 5 і 24 год після введення флогогенного агента.\nРезультати й обговорення. Результати експериментальних досліджень свідчать про те, що протизапальна активність досліджуваних екстрактів проявлялась уже на 1 год експерименту. На 5 год експерименту їх антиексудативна активність була максимальною. Через 24 год від початку розвитку запалення ефективність застосування екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного дещо знижувалась. Кращу протизапальну дію проявляв густий екстракт рослини.\nВисновки. Густий та рідкий екстракти з коренів тирличу ваточниковидного в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини проявляють помірну протизапальну активність. Отримані результати свідчать про доцільність подальшого дослідження механізму їх протизапальної дії.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"38 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Medical and Clinical Chemistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i4.14283","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Вступ. Провідне місце серед лікарських препаратів, які найчастіше використовують для послаблення запальної та больової реакцій організму, посідають нестероїдні протизапальні засоби. Але препарати цієї групи проявляють серйозні побічні ефекти (гастро-, нефро-, гепато- і гемотоксичність), які обмежують їх застосування. На сьогодні проводять пошук і розробку нових лікарських засобів із протизапальними та знеболювальними властивостями з метою потенціювання терапевтичних ефектів і підвищення їх безпечності. Актуальним є пошук рослинних лікарських засобів із протизапальними властивостями.
Мета дослідження – вивчити протизапальну активність густого та рідкого екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного.
Методи дослідження. Протизапальну активність густого та рідкого екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного вивчали відповідно до методичних рекомендацій ДЕЦ МОЗ України на моделі асептичного формалінового запалення. Досліджували її на статевозрілих білих безпородних щурах масою 180–220 г з дотриманням принципів біоетики. Піддослідних тварин стандартизували за фізіологічними і біохімічними показниками й утримували згідно з вимогами санітарно-гігієнічних норм на стандартному раціоні. Дослідження та аналіз отриманих результатів проводили, порівнюючи з препаратом із групи нестероїдних протизапальних засобів – диклофенаком натрію. Оцінювали запальну реакцію онкометрично за збільшенням об’єму лапи щура, який вимірювали до введення 2 % розчину формаліну, через 1, 3, 5 і 24 год після введення флогогенного агента.
Результати й обговорення. Результати експериментальних досліджень свідчать про те, що протизапальна активність досліджуваних екстрактів проявлялась уже на 1 год експерименту. На 5 год експерименту їх антиексудативна активність була максимальною. Через 24 год від початку розвитку запалення ефективність застосування екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного дещо знижувалась. Кращу протизапальну дію проявляв густий екстракт рослини.
Висновки. Густий та рідкий екстракти з коренів тирличу ваточниковидного в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини проявляють помірну протизапальну активність. Отримані результати свідчать про доцільність подальшого дослідження механізму їх протизапальної дії.