T. Bakaliuk, N. Makarchuk, O. Vasilevsky, H. O. Stelmakh, V. I. Tabachnyi
{"title":"INFLUENCE OF TRACTION ON PAIN SYNDROME IN LUMBAR RADICULOPATHY","authors":"T. Bakaliuk, N. Makarchuk, O. Vasilevsky, H. O. Stelmakh, V. I. Tabachnyi","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Оцінити ефективність застосування тракційної терапії для зменшення болю у пацієнтів з радикулопатією поперекового відділу хребта при проведенні реабілітації. \nМатеріали і методи. У дослідженні взяло участь 28 пацієнтів з діагнозом радикулопатія поперекового відділу хребта, які були розподілені на 2 групи: контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ). Середній вік (M±SD) становив 52,24±2,52 роки, тривалість захворювання 6,1±1,7 роки. Дослідження тривало протягом 14 днів. У КГ застосовувався індивідуальний комплекс реабілітації (масаж, електростимуляція, кінезіотерапія), в ЕГ додатково до індивідуального комплексу застосовувалась тракція (використовувалась комп'ютерна система дозованого витяжіння TRITON TRAKTION UNIT). Оцінювання проводили за шкaлою ВАШ; тестом Шобера; анкетування Роланда-Морріса; визначали індекс Oswestry Disability Index (ODI). \nРезультати. Після проведеного дослідження при порівнянні даних ВАШ у кожній групі виявлено зміни як в КГ, так і в ЕГ, однак достовірна різниця була в ЕГ (p<0,05). При порівнянні даних за ВАШ між групами виявлено, що больовий синдром в ЕГ зменшився на 10,3 %, порівняно з КГ (p<0,01). \nПри оцінці проби Шобера результати змін рухливості в поперековому відділі хребта через 14 днів відрізнялась: в КГ 4,3 ± 0,2 см, в ЕГ 5,2 ± 0,1 см, відмінність між групами була статистично значущою (р < 0,05). \nЗа результатами анкетування за Роландом-Моррісом та оцінювання індексу ODI більш помітне покращення відбулось після проведеної реабілітації в ЕГ (p<0,05), що також свідчить про переваги застосування тракції хребта. \nВисновки. Застосування тракційної терапії у програмі реабілітації сприяло зменшенню больового синдрому, збільшенню об’єму рухів, покращенню функціонального стану. Тракційну терапію можна рекомендувати пацієнтам з радикулопатією поперекового відділу хребта для зменшення больового синдрому.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"54 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Art of Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Оцінити ефективність застосування тракційної терапії для зменшення болю у пацієнтів з радикулопатією поперекового відділу хребта при проведенні реабілітації.
Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 28 пацієнтів з діагнозом радикулопатія поперекового відділу хребта, які були розподілені на 2 групи: контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ). Середній вік (M±SD) становив 52,24±2,52 роки, тривалість захворювання 6,1±1,7 роки. Дослідження тривало протягом 14 днів. У КГ застосовувався індивідуальний комплекс реабілітації (масаж, електростимуляція, кінезіотерапія), в ЕГ додатково до індивідуального комплексу застосовувалась тракція (використовувалась комп'ютерна система дозованого витяжіння TRITON TRAKTION UNIT). Оцінювання проводили за шкaлою ВАШ; тестом Шобера; анкетування Роланда-Морріса; визначали індекс Oswestry Disability Index (ODI).
Результати. Після проведеного дослідження при порівнянні даних ВАШ у кожній групі виявлено зміни як в КГ, так і в ЕГ, однак достовірна різниця була в ЕГ (p<0,05). При порівнянні даних за ВАШ між групами виявлено, що больовий синдром в ЕГ зменшився на 10,3 %, порівняно з КГ (p<0,01).
При оцінці проби Шобера результати змін рухливості в поперековому відділі хребта через 14 днів відрізнялась: в КГ 4,3 ± 0,2 см, в ЕГ 5,2 ± 0,1 см, відмінність між групами була статистично значущою (р < 0,05).
За результатами анкетування за Роландом-Моррісом та оцінювання індексу ODI більш помітне покращення відбулось після проведеної реабілітації в ЕГ (p<0,05), що також свідчить про переваги застосування тракції хребта.
Висновки. Застосування тракційної терапії у програмі реабілітації сприяло зменшенню больового синдрому, збільшенню об’єму рухів, покращенню функціонального стану. Тракційну терапію можна рекомендувати пацієнтам з радикулопатією поперекового відділу хребта для зменшення больового синдрому.