РЕАЛІЗАЦІЯ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Abstract

У статті розкрито особливості реалізації принципу наступності у такому напрямі математичного розвитку дитини, як формування уявлень простору та умінь орієнтуватися у ньому. Зазначено, що просторове орієнтування є складним механізмом, в основі якого лежать процеси сприймання та уявлення. Вказано, що у даному процесі беруть участь зоровий, слуховий і руховий аналізатори, розвиненість яких у комплексі із життєвими навичками дозволяють дитині відповідно до віку орієнтуватися у просторі. З опорою на аналіз наукових джерел репрезентовано чотири рівні у структурі просторових уявлень. Вказано, що саме з урахуванням такої структурованості визначається методика опанування уявлень про простір та формуються навички орієнтування в три- та двомірному просторі. Наголошено, що сприйняття простору має велике значення для життєвої практики, а для учня початкової школи це надає можливості опанування геометрії, географії, конструювання, занять рухом тощо. З аналізу державних Стандартів дошкільної та початкової освіти визначено, що в основі навчання математики у напрямі ознайомлення з простором реалізуються завдання, пов’язані із розміщенням предметів, орієнтування на площині та аркуші паперу, переміщеннях у просторі та ряд інших. Ускладнення роботи в початковій школі з орієнтування у просторі стосовно читання у складання схем, планів як моделей просторового розміщення зумовлює використання більш широкого кола спеціальних методів роботи. Підготовка до засвоєння майбутнім першокласником більш складних завдань просторового орієнтування має здійснюватися на вже етапі старшого дошкільного дитинства, що є аспектом забезпечення наступності. Проаналізовано ряд форм, методів, засобів, які характеризують сучасну практику дошкільної освіти у галузі логіко-математичного розвитку дітей та їхньої підготовки до засвоєння просторових уявлень та умінь у початковій школі.