ПОБУДОВА ПРОГНОСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ МЕХАНІЗМУ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Abstract

Стаття присвячена вивченню механізму участі громадськості в управлінні розвитком об'єднаних територіальних громад, як важливим чинником для підтримки демократії, забезпечення прийняття якісних рішень, зміцнення громадянського суспільства та боротьби з корупцією. Участь громадськості в управлінні є важливою складовою демократичного суспільства, тому дослідження сучасного стану цієї участі є важливим завданням. Окреслено проблеми існуючих механізмів участі громадськості в управлінні розвитком об’єднаних територіальних громад: недостатня освіченість та свідомість, відсутність доступу до інформації, обмеженість доступу до участі, слабий зв'язок між громадськістю та органами влади. Визначено, що для вибору механізму участі громади в управлінні розвитком об’єднаної територіальної громади слід враховувати наявність сукупних факторів - тип об'єднаних громад (сільські, селищні, міські), географічне розташування громад (гірська місцевість, низька щільність заселення територій), наявність спеціалістів, розвиненість інфраструктури тощо. Встановлено, що успішність обраного механізму розвитку об’єднаної територіальної громади можна прогнозувати, застосовуючи метод математичного моделювання, який дозволяє враховувати особливості громади. З цією метою нами розроблено систему ключових індикаторів впливу на стратегію управління об’єднаною територіальною громадою шляхом експертного опитування представників органів влади, громадських організацій, підприємцями, місцевих активістів Бучанської громади, розроблено систему ключових індикаторів впливу на стратегію управління та здійснено збір інформації про ключові фактори впливу шляхом опитування «віч-на-віч». На основі сформованої бази даних опитаних громадян встановлено взаємозв’язки між показником стратегії управління об’єднаної територіальної громади та основними чинниками, що її обумовлюють. На наступному етапі виділено факторні змінні та побудовано прогностичні моделі ймовірності підвищення успіху вибраної стратегії управління об’єднаної територіальної громади.