ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПІДТРИМКИ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Abstract

У статті окреслені проблеми та виклики, з якими зіткнулась система державного управління сільським господарством через ведення бойових дій на території України, руйнування агропромислової інфраструктури та мінування значної частки полів, порушення логістичних ланцюгів, банкрутство великої кількості фермерських господарств, відсутність належного фінансування та обмеженість кредитних та інвестиційних ресурсів держави. Визначено, що за останні роки значно скоротився обсяг державної підтримки агропромислового комплексу України та фінансової допомоги фермерським господарствам, що також негативним чином впливає на функціонування ринку аграрних послуг. Оцінено збитки, які поніс аграрний сектор України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації та обсяги державних інвестицій, необхідних для відновлення функціонування галузі у довоєнних масштабах. Досліджено основні способи державної підтримки, зокрема аграрний протекціонізм вітчизняних виробників, розробка програм розвитку сільського господарства та капітальні інвестиції. Підкреслено, що потреба в державному регулюванні сільського господарства в сучасних реаліях зумовлена необхідністю забезпечення продовольчої безпеки країни, конкурентоспроможності вітчизняних виробників на зарубіжних ринках та стабілізації функціонування ринку аграрних послуг. Виокремлено проблеми характерні для агарного сектору, які з початком воєнного стану значно загострились, зокрема банкрутство фермерських господарств та застаріле обладнання, вирішення яких потребує державного втручання. Зауважено, що важливою складовою державного регулювання та підтримки аграрного сектору, є адаптація вітчизняного законодавства та технічних регламентів у сфері сільського господарства до вимог Європейського Союзу з метою спрощення ескорту для вітчизняних товаровиробників. Розглянуто план державної підтримки сільськогосподарського виробництва з відновлення галузі. У висновках дослідження узагальнено найбільш критичні проблеми, що вимагають нагального вирішення в аграрному секторі з застосуванням ресурсів держави.