МОДЕЛЮВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА ШЛЯХУ УДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Abstract

Статтю присвячено актуальній проблемі ефективного розвитку системи управління підприємством в умовах постійного розвитку та удосконалення інноваційного потенціалу підприємства. З'ясовано, що реалізація планів щодо вимог якісного управління вимагає постійного пошук нових підходів, методів, технологій управління, яким є моделювання. Запропонована концептуальна модель процесу перспективного розвитку системи управління підприємством передбачає наявність наступних рівнів: індикація проблем (стану системи); розробка системи теоретично ідеального стану на основі поточної ситуації на підприємстві; розробка перспективної теоретично ідеальної системи; контроль, аналіз, оцінка рівня управління; перепроектування управлінських процесів з урахуванням специфіки цілей, вимог ринку, сучасних тенденцій розвитку і т. ін.; розробка управлінського рішення, яке націлено на стабілізацію і подальший розвиток спроектованої системи. В статті визначено, що розвиток сучасних системних досліджень, розширення експериментальних методів вивчення реальних об’єктів підштовхує до все більш активного використання абстрактних методи. Розглянуто в теорії і на практиці процес моделювання перспективного розвитку системи управління підприємством. Зазначено, що в основі концепції управління факторами розвитку системи управління підприємством лежить спрямована, закономірна зміна елементів системи, в ході якої змінюється якість, форми і способи взаємодії, коригування цілей, завдань, вдосконалення структури, технологій функціонування. З'ясовано, що для реальних систем управління необхідно подальше дослідження їх властивостей та перенесення одержаних відомостей на реальне підприємство. Доведено, що сутність запропонованої моделі полягає в визначені сфери допустимих рішень щодо розвитку системи, з’ясовано, що початку здійснюється розуміння очікуваного стану, створення образу майбутньої системи відповідно магістральним напрямкам, потім – створення моделі на основі існуючого стану. З'ясовано, що модель вдало організованої системи управління створює базові установки для оперативного управління інноваційним потенціалом, вирішує завдання виживання підприємства, сприяє його стійкості і розвитку і, навпаки, при відсутності зазначеного може сприяти появленню нових або посиленню існуючих диспропорцій в використанні ресурсів, погіршенню економічних показників господарської діяльності.