ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МУЗИКАНТА-ДУХОВИКА: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

Abstract

У статті зазначено, що головним завданням будь-якого суспільства, якщо воно орієнтоване на гуманність і демократичність, є створення умов для розвитку “людських якостей” особистості. Умови – це і конкретний етап природничо-історичного процесу, і певна суспільна система, і соціальна група, до якої належить цей суб’єкт суспільства, і характер його діяльності, тобто всі зовнішні умови стосовно нього. Кожна людина так чи інакше впливає на зміну навколишнього середовища, суспільні відносини або характер праці, оскільки вона, по суті, і результат, і джерело і рушійна сила суспільного розвитку. З’ясовано, що співвідношення цих сторін як механізму взаємозв’язку певних умов, їх впливу на становлення особистості, на її самоздійснення та її вплив на зміну зовнішніх умов – головна роль, що належить ЗВО, які також потребують відповідних умов для свого розвитку, у тому числі запит суспільства. Подано, що розвиток і самореалізація виконавця-духовика ґрунтуються на оволодінні необхідними музичними компетенціями. Це включає не лише вдосконалення технічних навичок виконавства, але й здатність розуміти музичні структури, мистецтво та історію музики, аналізувати музичні твори та передавати їх емоційний зміст. Більш того, професійна компетентність охоплює вміння ефективно взаємодіяти зі студентами у педагогічному контексті, організовувати музичні події, використовувати різноманітні методи навчання та постійно вдосконалювати свої професійні навички. Визначено, що музична діяльність виконавця-духовика є дуже складною, оскільки вона вимагає високого рівня майстерності і гармонійного поєднання різних аспектів музично-виконавського процесу. Для успішного виконання музичних творів духовик повинен володіти великою кількістю технічних навичок і виконавських прийомів.