Cоціально-психологічний вимір феномену «конфлікт» у стародавні часи та епоху середньовіччя

Abstract

Стаття присвячена розгляду теоретико-методологічних підходів, що були поширені у Стародавні часи та епоху Середньовіччя щодо пояснення конфліктів та розуміння їхнього соціально-психологічного змісту. Зроблена спроба дослідити трансформацію поглядів мислителів і науковців того часу. на природу феномену «конфлікт». З’ясовано, як науковці того часу визначали поняття «конфлікт», пояснювали перебіг і наслідки конфліктної взаємодії, як на ріні індивідуальних проявів, так й у соціальних кординатах існування індивідів і соціальних груп. Встановлено, що давньогрецькі та давньоримські філософи здійснили перші спроби раціонального осмислення природи соціальних конфліктів, у той час як філософи Стародавнього Китаю та Індії, переважно, залишалися на теологічно-традиційних підходах, що визначали соціально-правовий устрій стародавніх східних суспільств. З’ясовані погляди середньовічних мислителів щодо розуміння природи конфліктів, їх соціально-психологічних особливостей та різних форм прояву. Зазначено, що науковці того часу спробували здійснити відхід від релігійних поглядів на джерела суспільного розвитку та внутрішнього світу людини, що спонукало їх на вироблення нових теоретико-методологічних підходів до проблеми конфліктів. Відбулося посилення значущості загальнолюдських цінностей і форм взаємин, що ґрунтуються на визнанні цих пріоритетів. Встановлено, що висловнені ідеї, стали суттєвими витоками для науково-обгрунтованого розуміння природи конфліктів, їхньої соціально-психологічної зв’язності у новий та новітній часи історії людства. Ключові слова: деструктивне вирішення конфлікту, конфлікт, конфліктна ситуація, конфліктна взаємодія, компроміс, моральність, релігійність, справедливість, гуманізм.