ІНСТИТУТ ПРЕФЕКТА В УКРАЇНІ: МІЖ ВИКЛИКАМИ ТА ПЕРСПЕКТИВАМИ (НА ОСНОВІ НАУКОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДУМКИ)

Abstract

У статті аналізується актуальність імплементації інституту префекта в Україні в контексті проведення реформи децентралізації, що є органічною частиною більшої адміністративно- територіальної реформи. У статті обґрунтовується теза про те, що, незважаючи на необґрунто- вану критику введення в правову систему інституту префекта, основною роботою останнього має бути лише надання консультацій ОМС та узгодження підготовлених рішень виключно з точки зору відповідності Конституції та українським законам. Таким чином, якщо депутати територіальної громади затвердять певне рішення, яке прямо звужує або порушує права і свободи громадян, префект як представник центральної влади має втрутитися в ситуацію. Автор статті погоджується, що за введення інституту префекта необхідно ґрунтовно пропи- сати його рівновіддаленість від політичних сил як держслужбовця, а також незмінність на тлі сис- тематичних змін президентів або урядів. Водночас важливо змістовніше прописати конституційну підзвітність інституту префектів. Так, зважаючи на актуальні на 2020/2021 рр. законотворчі іні- ціативи з цього питання, всі свої рішення префект повинен узгоджувати і в Офісі Президента, і в Кабміні окремо. Дискусійним залишається питання конституційності призначення префекта. Так, серед консти- туційних повноважень функцій Президента такої можливості наразі немає, відповідно, якщо пре- фект має координувати зв’язок виконавчої влади з владою місцевою, то більш логічно було б підпо- рядкувати префектури лише Кабінету Міністрів, як і всі органи виконавчої влади. На кінець 2021 р. вітчизняна законодавча база не оперує правовим обґрунтуванням функцій, переліку повноважень, міри правової відповідальності, механіки роботи та моніторингу законності та конституційності рішень місцевої влади. У статті наголошується, що саме прийняття спеціалізованого законодавства, що уможливить появу та діяльність інституту префекта, які мають бути ефективною та релевантною альтернати- вою місцевим державним адміністраціям, що нині теж перебувають у стані реформування.